«...його слава та ім’я лунають по світу»

Ні дня без Героя Незалежної України 09.08.2022 Версія для друку

Богдан Хмельницький. Гравюра Вільгельма Гондіуса 1651 року – найвідоміший прижиттєвий портрет Гетьмана.

Якими були характер та зовнішність Хмельницького, чи мав він якісь захоплення та як поводив себе в повсякденному житті, який одяг носив, яким напоям і стравам віддавав перевагу, чи потрапляв він у «цікаві історії» - ці питання і до сьогодні залишаються мало вивченими, а отже, такими, що хвилюють усіх, кому небайдуже минуле нашої країни.

Народився майбутній гетьман 6 січня 1596 року (27 грудня 1595-го за Юліанським календарем) в родині православного шляхтича Михайла Хмельницького. 27 грудня – це день святого Теодора Начертаного, і хлопчики, народжені у цей день, одержували ім’я Богдан. Уже змалку він набирався козацького духу, ріс в обожненні козацького лицарства. Маленький Богдан зростав серед дітей козаків та селян, добре знав живу українську мову, народні пісні, думи, приказки, легенди.

На думку Б. Замлинського, Богдан спочатку навчався вдома, а згодом в одній із приходських шкіл у Києві. Задоволений шкільними успіхами сина чигиринський підстароста вирішив навчити Богдана польської й латинської мов, без знання яких у Речі Посполитій годі було й сподіватися на успішну кар’єру. Для цього батько обрав єзуїтську колегію, засновану 1608 року у Львові Станіславом Жолкевським. Після закінчення навчання Богдан повернувся в Чигрин. Молодий, освічений, кмітливий у військових виправах юнак не міг бути осторонь подій, які гомоніли навколо. А події ці були справді історичними. Після придушення в 1569 році повстання Северина Наливайка народні маси та козацькі нетяги не втихомирились, а почали нові виступи, основою яких стало покозачення народних верств, відмова від виконання повинностей, торування стежок на Запорожжя (Запорожжя уживають тоді, коли йдеться про добу Козаччини). Це все відбилося в душі юнака, зароджуючи зерна справедливості й жалю до свого уярмленого народу.

У 1620 році взяв участь у битві під Цецорою проти турецьких військ. У цій битві героїчною смертю поліг Михайло Хмельницький, а Богдан потрапив на два роки у турецький полон.

Яким чином йому поталанило вирватись на волю, сказати напевно не можливо.

Тричі був одружений, мав 6 дітей, за деякими джерелами 7. Мав холеричний темперамент. В його характері дивовижно сплелися воєдино відчайдушна сміливість і холоднокровна обачність, принциповість, що межувала з упертістю й готовність до компромісу. Невибагливість у побуті та скромність в етикеті. Історія кохання та зради Матрони ( другої жінки «Гелена Прекрасна»)) та Гетьмана заслуговує на окрему публікацію.

Видатний український політик, полководець і дипломат, очільник національно-визвольної боротьби 1648-1657 років, творець держави та її перший гетьман. Враховуючи вразливість геополітичного становища України, намагався зіграти на суперечностях між Річчю Посполитою, Московією й Портою, включити у сферу впливу українських інтересів Молдову і Валахію. Після укладання українсько-московського союзу 1654 року (Березневі статті) рішуче протидіяв намірам Москви обмежити суверенітет козацької України.

Богдан Хмельницький був людиною міцного здоров'я, але останні роки часто хворів. Він упокоївся 27 липня (6 серпня за новим стилем) 1657 в Чигирині і 25 серпня похований в Суботові, в Іллінській церкві, яку сам збудував. Вона мала стати родовою усипальницею Хмельницьких. 1664 Стефан Чарнецький сплюндрував Суботів, наказав викинути тіла Богдана Хмельницького та його сина Тимофія з родинної гробниці. Також під його супроводом київський митрополит та Юрій Хмельницький були відіслані в Мальборський замок. Там вони знаходилися до 1667.Але після смерті забальзамоване і поховане тіло гетьмана зникло. Де саме воно знаходиться зараз, невідомо. Власне, існує дві версії цієї події, так звана польська й українська. За польською версією воєвода Стефан Чарнецький 1664 напав на Суботів, викопав домовину з тілом гетьмана, спалив і попіл вистрілив з гармати. Український варіант це припущення повністю відкидає, мовляв тіло Богдана було перепоховано його старим другом Лавріном Капустою. Щоб не допустити нової наруги над його тілом, нове місце поховання знало дуже обмежене коло осіб, які в ході війн загинули. Вчені припускають, що ймовірним місцем перепоховання праху Хмельницького може бути «Семидубова гора» у с. Івківці, що неподалік Суботова. Але доказів підтвердження обох версій поки що немає.