В’ячеслав Чорновіл – людина, яка наблизила Незалежність України

Ні дня без Героя Незалежної України 23.08.2022 Версія для друку

Серед частини суспільства чомусь сформувалося стійке переконання, що Чорновіл був “західняком”, тобто вихідцем із заходу України. Це зовсім не так. Він з’явився на світ 24 грудня 1937 року в селищі Єрки, що нині належить до Катеринопільського району Черкаської області. Тобто, В’ячеслав Максимович був уродженцем центру України, і походив він із давнього козацького роду.

Майже половину свого життя В’ячеслав Чорновіл віддав боротьбі за Україну і права людини. Закінчивши факультет журналістики Київського університету з “червоним” дипломом, він під час випускного вечора пішов на Володимирську гірку і присягнувся, що все життя боротиметься за Україну. Через свої політичні переконання не зміг захистити кандидатську дисертацію в аспірантурі.

Зазвичай, початок дисидентської діяльності В’ячеслава Максимовича пов’язують зі знаменитою акцією у київському кінотеатрі “Україна” на прем’єрі фільму “Тіні забутих предків”. Там було виголошено протест проти політичних арештів української інтелігенції. Насправді, ще за місяць до того, 8 серпня 1965 року Чорновіл виступив із антикомуністичною промовою на відкритті пам’ятника Тарасові Шевченку в селі Шешори Косівського району Івано-Франківської області.

1967 року В’ячеслав Максимович уклав документальну збірку “Лихо з розуму (Портрети двадцяти “злочинців”)”, де описав історії репресованих українських інтелігентів. Видання стало надзвичайно популярне закордоном, а для автора коштувало свободи – тоді він уперше був засуджений до позбавлення волі.

До України В’ячеслав Чорновіл повернувся тільки 1985 року, після початку Перебудови. Став одним із провідників національно-визвольного руху. Він був ініціатором та ідейним натхненником створення Української Гельсінської спілки; займався перепохованням Василя Стуса, Юрія Литвина й Олекси Тихого у Києві; був співзасновником Народного Руху України, організатором Живого ланцюгу Соборності від Києва до Львова 21 січня 1990 року.

Тріумфальними стали для В’ячеслава Максимовича 1990 – 1991 роки. Він був серед ініціаторів проголошення Декларації про державний суверенітет України й Акта проголошення незалежності України, сприяв ухваленню Указу Президії Верховної Ради “Про заборону діяльності Компартії України”. Відомо, що ввечері 24 серпня 1991 року саме Чорновіл запропонував внести до парламентської зали синьо-жовтий прапор, з яким українці стояли на барикадах біля російського Білого дому, а також – підняти національний прапор над куполом парламенту.

1 грудня 1991-го В’ячеслав Максимович балотувався у Президенти України. Перемогти не зміг. За нього віддали свої голоси майже 7,5 мільйонів українців, за Леоніда Кравчука – понад 19,6 мільйонів. Але безперечним тріумфом було те, що того ж дня понад 90 % учасників Всеукраїнського референдуму підтримали Акт проголошення незалежності України. В’ячеслав Чорновіл залишався одним із чільних політиків національно-демократичного спрямування аж до своєї трагічної загибелі 25 березня 1999 року…

Це була Людина, яка зробила все, щоб омріяна Незалежність України стала дійсністю.