Правові наслідки усиновлення. Визнання усиновлення недійсним

Конвенція про права дитини наголошує на тому, що дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, має право на особливий захист і допомогу, що надається державою. Одним із проявів державного піклування про таку дитину є  можливість її усиновлення.

Питання усиновлення викладені в главі 18 Сімейного кодексу України.

Відповідно до статті 207 Сімейного кодексу України  усиновленням є прийняття  усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на  підставі рішення суду.

Усиновлення дитини  провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Усиновлення  це акт  великої правової ваги, який  породжує цілу низку обов’язків щодо дитини,  а тому таке бажання має виходити від особи,  яка повністю усвідомлює значення свого поступку.

Законодавчо закріплено цілу низку вимог до осіб, які бажають бути   усиновлювачами.  Якщо такі вимоги не виконані,  законом також передбачена можливість визнання  усиновлення недійсним.

З моменту здійснення усиновлення, а ним вважається день набрання чинності рішенням суду (ч. 1 ст. 225 СК України), припиняються особисті та майнові права й обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням, за певними винятками. Наприклад, одночасно із заявою про усиновлення суд може розглядати заяву найближчих родичів (баби, діда, рідних братів та сестер дитини) про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв'язку (ч. 2 ст. 232 СК України). Суд задовольняє заяву, якщо це буде відповідати інтересам дитини.

По-друге, з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права й обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому – між її дітьми, онуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням.

По-третє, усиновлювачі одержують правовий статус матері, батька, а усиновлені – правовий статус дитини (сина, дочки). Усиновлювачеві надаються права і накладаються обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини, а особі, яку усиновлено, надаються права і накладаються обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Між тим, у випадках, передбачених законом, дитина зберігає права, які вона мала до усиновлення. Це стосується права на пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника, які вона мала до усиновлення (ст. 234 СК України).

Відповідно до СК України за станом утримання та виховання дітей, які були усиновлені, здійснюється нагляд. За дотриманням прав дитини, що усиновлена і проживає в Україні, до досягнення нею повноліття нагляд здійснюється органом опіки та піклування. Якщо ж діти усиновлені іноземцями і проживають за межами України, відповідна консульська установа за дорученням МЗС України веде облік цих дітей і до досягнення ними вісімнадцяти років здійснює нагляд за дотриманням їхніх прав.

 

Визнання усиновлення недійсним

Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо воно було проведене без згоди дитини та батьків, якщо така згода була необхідною.

Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов'язків, які виникають у результаті усиновлення (фіктивне усиновлення). Усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду, якщо було проведене на підставі підроблених документів. Якщо одним із подружжя усиновлена дитина другого з подружжя, усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що на момент усиновлення другий із подружжя не мав наміру продовжувати шлюбні відносини.

Усиновлення, визнане недійсним, анулюється з моменту його здійснення. У разі визнання усиновлення недійсним припиняються права та обов'язки, які виникли раніше і встановлені законом для усиновлювача, його родичів та усиновленої дитини.

У разі визнання усиновлення недійсним відновлюються права та обов'язки між дитиною, її батьками та іншими родичами за походженням.

У разі визнання усиновлення недійсним дитина, яка не досягла чотирнадцяти років, за бажанням батьків або інших родичів передається їм.

У разі визнання усиновлення недійсним щодо дитини, яка досягла чотирнадцяти років, місце її подальшого проживання визначається за її згодою.

Якщо передання дитини батькам або іншим родичам неможливе, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Із визнанням усиновлення недійсним відновлюються прізвище, ім'я та по батькові дитини, які вона мала до усиновлення. За бажанням дитини вона має право надалі іменуватися прізвищем, ім'ям та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням.

 

Читайте також

Подача заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану у мережі інтернет через веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану»

Южноукраїнський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану

Веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» - це офіційни...