Порядок документального підтвердження родинних стосунків та порядку усунення розбіжностей у документах заявників

Реєстраційна служба 19.12.2017 Версія для друку

Видача органами державної реєстрації актів цивільного стану певної категорії документів можлива лише після підтвердження родинних стосунків або повноважень заявника на отримання документа, що запитується. Наприклад, заявниця просить повторно видати їй свідоцтво про народження, але родовим її прізвище є «Іваненко», а за паспортом вона «Федчунова». У такому випадку вона повинна надати документ, що підтверджує зміну нею прізвища з «Іваненко» на «Федчунова»; це може бути свідоцтво про шлюб, свідоцтво або рішення суду про розірвання шлюбу, а також свідоцтво про зміну імені.

Якщо ж заявник просить видати йому документ про державну реєстрацію актів цивільного стану родича або спадкодавця, він має надати документи, що підтверджують ці факти. Наприклад, якщо запитується документ про шлюб матері, особа має надати своє свідоцтво про народження, а у разі зміни прізвища, також документ, що підтверджує таку зміну; спадкоємець має надати заповіт або спадковий договір.

Дуже часто громадяни, перевіряючи свої документи (свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу тощо), знаходять розбіжності у написанні прізвищ, власних імен, по батькові з їх написанням у паспорті. Частіше ці розбіжності виявляють навіть не вони самі, а фахівці відповідних державних органів та установ, до яких особи звертаються з тих чи інших питань, наприклад, нотаріуси (при оформленні спадщини), пенсійні органи чи органі соціального захисту (при оформленні пенсій, субсидій, державної допомоги). Що ж робити у таких випадках?

Відповідно до сімейного законодавства України власне ім’я дитині присвоюється за бажанням батьків. Підписанням актового запису про народження батьки або один з них, який виступав в якості заявника, засвідчують свою згоду із зазначеними у ньому відомостями. Якщо батьки наполягають на присвоєнні дитині власного імені з відступом від словникової форми, наприклад, «Нікіта» замість «Микита», «Аріна» замість «Орина», в актовому записі про народження робиться про це відповідна відмітка, яку вони підписують. У майбутньому претензії таких батьків або самої дитини на наявність граматичної помилки у Свідоцтві про народження будуть визнані безпідставними, адже таке спотворення стало результатом бажання батьків.

Якщо ж в актовому записі про народження зазначено розмовну форму власного імені дитини, наприклад «Альона» замість «Олена», «Люба» замість «Любов», а відмітка в актовому записі про те, що ці відомості зазначені за бажанням батьків відсутня, за завою заявника можливо внести зміни до такого актового запису з метою приведення написання розмовної форми власного імені до офіційної з посиланням на Словник власних імен людей.

Що стосується написання власних імен в паспортах громадян України, то тут треба враховувати або вимоги Словників або ж бажання заявника, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 294 Цивільного Кодексу України фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції. Наприклад, якщо у Свідоцтві про народження власне ім’я російською мовою зазначено «Наталья», то українською мовою воно має відтворюватися як «Наталя», а не «Наталія», як це часто буває.

У кожному випадку вирішення проблеми усунення розбіжностей у написанні власних імен в документах громадян є суб’єктивним, тобто таким, що залежить від індивідуальних чинників: якщо помилка (розбіжність) міститься саме в актовому записі про державну реєстрацію актів цивільного стану, необхідно звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем свого проживання із заявою про внесення змін до такого актового запису. Ця процедура регламентується Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (зі змінами). Питання про внесення змін до актових записів цивільного стану розглядається у тримісячний строк з дня подання відповідної заяви до відділу ДРАЦС; за наявності поважних причин цей строк може бути продовжено, але не більше ніж на три місяці. Заявникам треба враховувати той факт, що питання про внесення змін до актового запису розглядається на підставі виключно актових записів, а не свідоцтв, які надаються ними, тому і встановлені такі терміни розгляду.

Якщо ж розбіжності виникли внаслідок помилок, зазначених у паспорті, такий паспорт підлягає обміну. Треба розуміти, що зміни до актових записів не можуть бути внесені на підставі паспорта, який виданий заявнику після проведення певного виду державної реєстрації. Наприклад, актовий запис про народження українською мовою складений у 1996 р., і прізвище дитини і батьків зазначено українською мовою відповідно до Основних правил відтворення російських прізвищ українською мовою, наприклад, «Антонович», а у 1999 р. батьки отримали нові паспорти, де їхні прізвища зазначені «Антоновіч». У такому випадку вимога батьків виправити прізвище їхньої дитини на «Антоновіч» є неправомірною, оскільки Правила внесення змін до актових записів цивільного стану передбачають виправлення саме помилок (перекручень, пропуску відомостей, окремих слів або граматичних помилки), а не приведення зазначених в акті відомостей до отриманого пізніше паспорта.

У якості нормативних документів, якими регламентується написання прізвищ, власних імен, по батькові, є, зокрема, наукове видання Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України під авторством Л.Г. Скрипник, Н.П.Дзятківської «Словник-довідник «Власні імена людей», а також Словник українських імен І.І. Трійняка (до речі, це посмертне видання праці донецького вчителя Івана Івановича Трійняка, що створювалася кілька десятиліть і позначена великою любов’ю до рідної мови, культури й традицій українського народу).

Експертні висновки з питань правильності написання власних імен можна отримати в Українському бюро лінгвістичних експертиз (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4), порядок надання таких висновків розміщено на веб-сайті linguoexpert.org.ua.

Читайте також