На блоці №2 Южно-Української АЕС виконано черговий постфукусімський захід

12.08.2014 Версія для друку

На блоці №2 Южно-Української АЕС виконано черговий постфукусімський захід

Колектив ВП "Южно-Українська АЕС" веде інтенсивну підготовку до продовження експлуатації другого енергоблоку, проектний термін роботи якого спливає в травні 2015 року. Широкомасштабна програма заходів, спрямованих на доведення рівня блоку-ветерана до сучасних світових стандартів безпеки, включає і постфукусімський розділ. До нього внесено роботи, покликані запобігти виникненню аварії, аналогічної тій, що сталася на японській АЕС 11 березня 2011 року.

На другому южно-українському "мільйоннику" завершено роботи з захисту контейнмента (захисної оболонки) реактора від проплавлення в разі виникнення аварійної ситуації. У офіційній Програмі підготовки енергоблоку №2 до роботи в надпроектний термін цей захід звучить так: запобігання ранньому байпасуванню гермооболонки в результаті потрапляння розплавлених мас активної зони з шахти реактора поза гермооб’єм. Роботи виконано за аналогією з енергоблоком №1. Перший і другий южно-українські "мільйонники" належать до атомних блоків ВВЕР-1000 малої серії, тому багато в чому ідентичні.

У проектах останнього покоління на випадок аварії та розплавлення палива передбачено так звані пастки активної зони, призначені для локалізації паливного розплаву - коріуму. Блоки Южно-Української АЕС, як і всіх діючих вітчизняних атомних станцій, належать до попереднього покоління, у конструкції якого такі пастки не закладено. Це не означає, що українські атомники не працюють над підвищенням їх безпеки та посиленням аварійної готовності.

У процесі підготовки до продовження терміну експлуатації енергоблоку №1 Южно-Української АЕС фахівцями служби аналізу безпеки підприємства спільно з енергодарським ТОВ "Тензор" були виконані унікальні розрахунки, що дозволяють констатувати: навіть за найнесприятливіших обставин коріум залишиться в межах контейнмента і не зможе пропалити його 3-метрове дно, якщо дати розплавленій масі розтектися за межами шахти реактора та захистити вразливі проходки імпульсних ліній теплової автоматики і вимірювань (ТАВ).

"Довелося займатися вивченням результатів експериментів і теоретичних досліджень, виконаних великою наукою. До нас на АЕС України ніхто таких розрахунків не робив, - розповідає начальник служби аналізу безпеки ЮУАЕС Олександр Марков. - Ми вивчили доступні результати випробувань властивостей паливних розплавлених мас, які проводили в себе великі ядерні держави, - США, Росія, Євросоюз. У них для цього є спеціальні стенди, на одному з яких - у німецькому місті Карлсруе - я побував. Спираючись на міжнародний досвід, ми виконали велику кількість інженерних розрахунків: проаналізували всі можливі шляхи поширення коріуму в гермооболонці, його можливі фазові стани - рідкий, в'язкий, застиглий. Зрештою, великий обсяг вивчених наукових досліджень і самостійних розрахунків вилився в досить прості рекомендації з посилення розділяючого порогу між приміщенням з проходками КВПіА (контрольно-вимірювальних приладів і автоматики - авт.) та пришахтним об'ємом, і, в організаційній частині, - у відміну блокування дверей гермозони силовими замками. Експерти ДІЯРУ* та ДНТЦ ЯРБ** погодилися, що ці рекомендації безумовно підвищують стійкість контейнмента у разі важкої аварії».

На сьогодні рекомендації станційної служби аналізу безпеки в повному обсязі реалізовано на першому та другому енергоблоках ЮУАЕС. Пороги між приміщеннями проходок цеху ТАВ і пришахтним об'ємом за допомогою спеціального армованого бетону піднято на 1 метр. Висоту виконано з двократним запасом. У експлуатаційній інструкції начальникові зміни перед кожним закриттям гермозони приписано особисто переконатися в тому, що масивні сталеві двері шахти реактора закриті, але не заблоковані силовими замками. Таким чином, під час нормальної експлуатації вони захищають від радіаційного впливу, в разі ж важкої аварії вони автоматично самі відкриються надлишковим тиском і дозволять коріуму вийти в об'єм контейнмента, де він розстелиться та охолоне. Ці заходи покликані запобігти найголовнішому негативному наслідку важкої аварії - викиду радіоактивного матеріалу в навколишнє середовище.

* ДІЯРУ – Державна інспекція ядерного регулювання;

**ДНТЦ ЯРБ – Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки.

Інформація про ВП ЮУАЕС

ЮУАЕС – основа Южно-Українського енергетичного комплексу, розташованого на півдні України в Миколаївській області. Він забезпечує потреби в електричній енергії регіону з більш як п’ятимільйонним населенням. До складу енергокомплексу входять: Южно-Українська АЕС (3 атомні енергоблоки сумарною потужністю 3000 МВт), Олександрівська ГЕС на річці Південний Буг (2 гідроагрегати, сумарна потужність 11,5 МВт) і Ташлицька ГАЕС (в експлуатацію введено першу чергу: 2 гідроагрегати сумарною потужністю в генераторному режимі 320 МВт, у стадії будівництва друга черга – гідроагрегат №3).

У 1996 році як відокремлений підрозділ підприємство увійшло до складу ДП НАЕК «Енергоатом». За роки існування ВП ЮУАЕС вироблено понад 495 млрд кВт·год. електричної енергії.