Розвиваємо резильєнтність

Соцзахист 09.10.2024 Версія для друку

Резильєнтність (резилієнс, психологічна пружність, стресостійкість тощо) – це здатність людини впоратися зі складними життєвими подіями та відновлюватися після труднощів чи стресу. Це те, що дає психологічну силу втриматися проти викликів, які неминуче трапляються з нами. Резильєнтність наче парасолька, яка захищає нас від дощу, а ми тим часом продовжуємо йти вулицею.

Дехто народжується із природною системою «навігації» негараздами, може довше зберігати спокій та ясність думок під час стресу. Та її можна розвинути, адже, на думку експертів, люди можуть засвоїти та виробити навички, які допоможуть ліпше справлятися із труднощами. Оскільки резильєнтність – це процес ефективного подолання негараздів, то він не визначається тільки рисами особистості, а охоплює нашу увагу, мислення і поведінку, тому бути більш стійким до труднощів може навчитися кожен.

Ось декілька факторів, які впливають на резильєнтність:

ставлення до себе та своїх здібностей;
здатність складати реалістичні плани та втілювати їх;
комунікативні навички, зокрема асертивність (вміння у ввічливий та доброзичливий спосіб відстояти себе, виразити свої почуття та думки, не ображаючи і не порушуючи гідності інших людей);
плекання цінностей і планування життя згідно з ними;
розвиток власної «системи підтримки»: змістовних та глибоких стосунків із близькими людьми, з природою, з Богом, а також із собою;
плекання надії;
розвиток здатності розв’язувати проблеми.

Також є декілька ключових аспектів розвитку резильєнтності: плекання добрих і змістовних стосунків, можливість складати плани на майбутнє (коротко- чи довгострокові) та розв’язувати проблеми (нехай крок за кроком, у своєму темпі, проте не уникати і не накопичувати їх), уміння справлятися зі складними емоціями та ефективні навички спілкування (за потреби, розв’язання конфліктів, відновлення стосунків). Незалежно від того, чи ви переживаєте складний період у житті, чи хочете бути готовими до нових викликів, ці способи можуть допомогти «підвищити» резильєнтність та посприяти вашій стійкості.

Погляньте на виклики під іншим кутом зору. Замість того, щоб дивитися на негаразди, як на щось страшне й непереборне, спробуйте пошукати способи здорового виходу з ситуації або внести зміни, які можуть допомогти впоратися чи принаймні підтримати вас.

У цьому вам можуть стати в пригоді такі запитання: що моя близька людина сказала б про цю ситуацію? що би я порадив / порадила своєму другу чи подрузі? чи мої думки про цю ситуацію допомагають її розв’язати? якби я не переживав / не переживала цих емоцій, як тоді я дивився / дивилась б на цю ситуацію? яких навичок, знань або умінь мені бракує, щоби краще зрозуміти цю ситуацію? які є сильні або позитивні сторони в мене або в ситуації, на які я ще не звернув / не звернула увагу?

Зосередьтеся на тому, що ви можете контролювати, змінити або що від вас залежить. Звісно, іноді здається, що труднощі просто збивають нас з ніг, як потужний струмінь води. Іноді здається, що нам складно або нема за що вхопитися, щоб втриматися «на плаву». Повернення відчуття контролю може допомогти, тому знайдіть і зосередьтеся на тих елементах ситуації, на які ви можете вплинути, якими ви здатні керувати. Це може повернути відчуття безпеки або кращої стійкості.

Спробуйте знайти сенс у труднощах. Це нормально, що це може бути непросто і, можливо, потребуватиме часу. Для початку сенси, які ми зможемо знайти у труднощах, можуть бути зовсім маленькі, але вони можуть слугувати нам підтримкою. Згодом ми зможемо переглянути і розширити те, що дали чи чого навчили нас ці труднощі. Інколи замість запитань «чому я? чому зі мною?» чи вигуків «о, знову!», які зазвичай призводять до самокритики, корисніше замислитися: чого я можу навчитися з цієї ситуації? що цей досвід хоче мені показати? що справді мені потрібно? як я можу подбати про себе? як ця ситуація узгоджується чи не узгоджується з моїми цінностями, з тим, що справді важливо для мене? чого я можу навчитися? Або поставити собі інші запитання, які налаштовуватимуть на процес і розширюватимуть сприйняття.

Інколи побачити сенс у труднощах можуть допомогти автобіографічні чи художні книжки, спогади людей, які пережили складні обставини, досвід наших близьких, фільми. Можна почати з цього. Часто після подолання негараздів люди переоцінюють свої погляди, зміцнюють стосунки, наважуються на позитивні зміни та починають цінувати прості, радісні моменти і життя загалом.

Спробуйте наповнити виклики надією і помічати інший досвід, який є поруч з труднощами. Так, ми не можемо уникнути стресових подій чи ситуацій, але можемо навчитися змінювати свою відповідь на них. Ці навіть найменші зміни є дуже цінними й важливими.

Розвивайте стосунки та шукайте підтримки. Підтримуйте добрі та близькі взаємини у своїй родині чи поза нею. Дбайте про те, щоб зміцнювати свою «систему підтримки». Шукайте людей, з якими ви можете плекати у стосунках довіру, взаєморозуміння, повагу і підтримку, поділяти цінності чи захоплення. Якщо у вас є друзі чи рідні, з якими ви маєте добрі та довірливі стосунки, поділіться з ними своїми переживаннями. Поцікавтеся, що допомогло їм впоратися зі схожими проблемами. Обговорення проблеми з іншими людьми також може допомогти вам отримати розуміння або нові ідеї, які можуть допомогти впоратися з проблемами. Якщо у вас немає таких людей поруч або ви почуваєтеся знесиленими, зверніться до психолога. Адже психотерапія теж може бути вашим безпечним і ресурсним простором.

Деякі цілі, які ми ставили перед собою, можуть бути недосяжними через певні обставини або просто втратити свою актуальність. Потрібно розвивати гнучкість до змін або здатність адаптуватися до невизначеності, це допоможе помічати нові можливості, виявляти креативність, повніше проживати поточний момент, розвиватися і зростати.

Джерело: https://ohoronapraci.kiev.ua/article/news/rozvivaemo-rezilentnist

Читайте також