Фізична безбар’єрність: особливості встановлення тактильних смуг

Соцзахист 24.10.2024 Версія для друку

Однією з функцій тактильних смуг є попередження про різні види небезпеки або перешкод при пересуванні – як на вулицях, так і всередині будівель і споруд для полегшення орієнтування у просторі людям з порушення зору.

Смуги інформують щодо початку та закінчення руху, зміни напрямку руху, позначають місця посадки на транспорт, місця отримання товарів та послуг, а також сигналізують про наявність довідкової чи іншої інформації.

Тактильні смуги повинні відрізнятися від основної поверхні, на яку вони встановлені, та бути відчутними через дотик тростиною або підошвою взуття. Також вони повинні відрізнятися за кольором і фактурою.

Існує популярне твердження, що жовта тактильна плитка розміром 30*30 см є єдиним правильним рішенням для облаштування безбар’єрного простору для людей з порушення зору. Але насправді різновидів тактильних смуг набагато більше.

Тактильні смуги бувають стандартні та спеціальні.

Стандартними тактильними можуть бути:

бордюрний камінь,
газон,
різні типи тротуарної плитки, бруківки, асфальту, що відрізняються тактильно і за кольором тощо.

Наприклад, незряча людина за допомогою тростини може визначити, що бордюр розділяє автомобільну дорогу та тротуар.

Всередині приміщення килимові доріжки та гумові килимки також слугують тактильними смугами, що вказують напрямок руху.

До спеціальних тактильних смуг належать тактильні поверхні, виготовлені зі спеціальних тактильних індикаторів, наприклад, напрямна плитка. Спеціальні тактильні смуги можна побачити, зокрема, на пішохідних переходах, перед виходом на проїжджу частину дороги.

Важливо зазначити, що тактильні смуги повинні бути надійно закріплені, не зсуватися та не "задиратися" в разі їх контакту із взуттям або засобами пересування. Зокрема, не рекомендується встановлювати тактильну плитку поверх покриття підлоги, яка з часом може відклеїтись та стати бар’єром.

Місце розміщення тактильних смуг залежить від їхнього функціонального призначення, вони поділяються на попереджувальні, направляючі та інформаційні.

У будівельних нормах зазначено, що попереджувальну тактильну смугу слід застосовувати для попередження про бар’єр, небезпеку, перешкоду. Вони повинні мати ширину відповідно до ширини перешкоди та встановлюються паралельно до бар’єра. Наприклад, вздовж усієї платформи на залізничних вокзалах, для того, щоб незряча людина розуміла, що попереду неї – колії, вихід на які становить небезпеку. Також однією з вимог є встановлення таких смуг перед початком сходів.

Направляючі тактильні смуги повинні бути встановлені на площах, у громадських просторах, на шляхах до об’єктів громадського призначення, транспортної інфраструктури. Також їх доцільно встановлювати всередині будівель громадського призначення – в холах, вестибюлях, залах – для полегшення орієнтування та навігації осіб із порушеннями зору та інших користувачів.

Інформаційною тактильною смугою позначають початок, закінчення, а також місце зміни напрямку руху направляючої тактильної смуги, поворот чи розходження її в різні боки, а також наявність наземного або підземного пішохідного переходу (перехрестя).

Детальніше з принципами встановлення тактильних смуг ви можете ознайомитись у розділі «Тактильні смуги» ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення».

Джерело інформації: Міністерство розвитку громад та територій України.

Читайте також