Засідання постійної комісії міської ради
Онлайн трансляція 26.11.2024
Виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради
Засідання постійної комісії міської ради з питань планування соціально-економічн...
Становлення правової держави неможливе без оволодіння громадянами сучасної концепції прав та свобод людини, без якої вони не зможуть скористатися своїми законодавчо закріпленими правами і свободами і без якої годі сподіватися на втілення в життя принципу верховенства права. Питання прав і свобод людини і громадянина нині є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики всіх держав світової співдружності. Саме стан справ у сфері забезпечення прав і свобод особи, їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави й суспільства в цілому.
Народ – це нація, що піднялася до розуміння нагальної потреби визнання і здійснення природних і невід’ємних прав людини і громадянина, з одного боку, і підпорядкування собі державних владних органів – з другого, оскільки тільки суверенний народ є законним джерелом влади.
Кожна людина має громадянські (особисті) й політичні права, свободи, а також економічні, соціальні, екологічні та культурні права. Вони мають бути загальні та рівні для всіх.
10.12.1948р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини. В інтересах забезпечення захисту принципів справедливості 4 листопада 1950р. Рада Європи, зважаючи на проголошену Генеральною Асамблеєю ООН Загальну Декларацію прав людини, прийняла Конвенцію про захист прав і основних свобод людини. Вперше в світі зазначена Конвенція гарантувала захист прав і основних свобод Європейським судом з прав людини.
З 1948 року вона залишається найбільш важливою і всеохоплюючою із усіх декларацій ООН, а також основним джерелом, що надихає міжнародну спільноту докладати зусиль, спрямованих на заохочення і захист прав людини та основних свобод.
На сьогодні Декларація перекладена 360 мовами, а на її базі розроблено понад 80 міжнародних договорів. У результаті, її дотримання перетворилося на міжнародний звичай, тобто правило, яке ніде офіційно не закріплене, але повинно виконуватися «під страхом санкцій» зі сторони міжнародної спільноти.
Проголосивши свою незалежність, Україна стала на шлях побудови власної правової держави і громадянського суспільства. Прийняття 28 червня 1996р. Конституції України стало однією з найважливіших подій у новітній історії нашої держави. Вона проголосила і гарантувала якісно новий статус особи.
Конституція нашої держави виходить з того, що людська гідність абсолютна і недоторкана, основні права і свободи людини належать їй від народження, захищаються законом і судом від посягань з боку кого б то не було. Життя людини та її здоров'я, особиста недоторканність і безпека, власність є вищими цінностями держави. Забезпечення дотримання прав і свобод людини - головний обов'язок державної влади та органів місцевого самоврядування.
Повага та захист прав людини - це фундамент, на якому будується політична структура людської свободи і демократизм державної влади. Свобода людини, що оберігається державою, породжує волю і здатність до економічного та соціального прогресу, який у свою чергу, забезпечує справжній розквіт всього людства.
Для нашої молодої незалежної держави, що йде по шляху демократичних перетворень, створення такого фундаменту життєво необхідно.
Станом на сьогоднішній день в нашій країні визначено мету та встановлено чіткий напрямок її вдосконалення, що втілені в Указі Президента України від 12.01.2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна - 2020», де закріплено цілі, напрями, пріоритети розвитку країни, а також показники досягнення цих цілей. Метою реформ визначено досягнення європейських стандартів життя і гідного місця України у світі.
Головною передумовою реалізації Стратегії є суспільний договір між владою, бізнесом і громадянським суспільством, де кожна сторона має свою зону відповідальності.
Стосовно територіальних громад в ній зокрема вказано, що вони «самостійно вирішуватимуть питання місцевого значення, свого добробуту і нестимуть відповідальність за розвиток всієї країни».
З огляду на останні події в Україні, щодня розширюється перелік вразливих груп населення, особлива увага звертається на проблеми соціального захисту учасників АТО, членів їх сімей та вимушених переселенців. Держава працює над механізмом захисту прав цих категорій громадян, намагаючись зробити його найбільш ефективним та доступним.
Таким чином, людина, її права і свободи становлять у правовій державі найвищу соціальну цінність, саме на їхнє забезпечення й найповнішу реалізацію у суспільному житті спрямована уся державна діяльність і насамперед діяльність у сфері управління. Адже конституційний лад України ґрунтується на визнанні людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканості та безпеки, пріоритету її прав і свобод.
