AA

Значення охорони праці

Верховна Рада України 14 жовтня 1992 року № 2694 – XII прийняла Закон «Про охорону праці» в новій редакції, який має велике соціально-економічне значення, оскільки стосується життєвих інтересів всіх працюючих, мільйонів громадян України. Нова редакція Закону приведена у відповідність до Конституції України та адаптована до вимог міжнародного і європейського законодавства. Адже тільки там, де роботодавці турбуються про виробничу безпеку, створюють сприятливі умови роботи, турбуються про охорону життя і здоров’я своїх співробітників, люди безпечно і належним чином можуть виконувати свої безпосередні обов’язки.

Соціальне значення охорони праці проявляється у зростанні якості та продуктивності праці, збереження трудових ресурсів і підвищенні соціально-економічних показників об’єкта. Підвищення соціально-економічних показників об’єкта відбувається за рахунок покращення якості та продуктивності праці, збереження трудових ресурсів та їх складових компонентів.

Зростання якості та продуктивності праці відбувається за рахунок підвищення фонду робочого часу: 1) скорочення внутрішніх змінних простоїв шляхом зниження кількості або ліквідації мікротравм, обумовлених несприятливими умовами праці; 2) запобігання передчасному стомленню за рахунок оптимізації умов праці, режимів праці і відпочинку та інших заходів, які сприяють підвищенню ефективності використання робочого часу.

Збереження трудових ресурсів відбувається за рахунок покращення стану здоров’я і підвищення середньої тривалості життя в результаті покращення умов праці, що супроводжується високою трудовою активністю і підвищенням виробничого стажу. Знижується напруження в колективі, покращуються взаємовідносини між співробітниками. Підвищується професійний рівень за рахунок зростання кваліфікації і майстерності.

Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів, що поліпшують умови праці та підвищують її безпеку, і оцінюється за результатами, які отримують при зміні соціальних показників. Запровадження в Україні принципів ринкової економіки потребує отримання прибутків від будь-якої діяльності. Зменшення коштів на витрати від травматизму та професійних захворювань у підрозділах МВС є суттєвим резервом у заощадженні державних коштів. На сьогодні кошти, призначенні для поліпшення умов праці та підвищення її безпеки. не скуповують себе. У зв'язку з цим держава витрачає значні кошти на пільги, компенсації та відшкодування наслідків несприятливих умов праці. Основні кошти на охорону праці складають витрати на загальне поліпшення умов праці, попередження нещасних випадків і професійних захворювань та на запобігання загальних захворювань.

Так, наприклад, підвищення температури повітря на 1°С вище норми комфортних умов супроводжується збільшенням витрат робочого часу у середньому на 4,1 робочих дня в розрахунку на 100 працюючих, а перевищення рівня шуму на робочих місцях на 10-20 дБ підвищує загрозу часткової втрати працездатності в середньому на 2,7 робочих дня на 100 працюючих. При комплексній дії на людину кількох шкідливих факторів втрати робочого часу можуть сягати 20-40% від загального робочого часу за рахунок зниження працездатності. Відомо, що 25-30% загальних захворювань людей пов'язані з несприятливими умовами праці.

З метою економії витрат на пільги та компенсації необхідно чітко дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, правил техніки безпеки та інших вимог з охорони праці на робочих місцях. Збільшення фонду робочого часу досягається за рахунок скорочення витрат часу внаслідок виробничого травматизму або неявки на роботу. Усе це дозволяє говорити про необхідність наукового управління охороною праці.

У цілому соціально-економічне значення охорони праці полягає у:

– реалізації конституційного права громадян на охорону власного життя і здоров'я в процесі трудової діяльності;

– регулюванні за участю відповідних державних органів відносин між власником підприємства, установи і організації та працівником з питань безпеки, гігієни праці й виробничого середовища;

– встановленні єдиного порядку організації охорони праці в Україні;

– наданні права працівникові відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або навколишнього середовища;

– зберіганні середнього заробітку за період простою не з вини працівника;

– переведенні працівника за його згодою на легшу роботу відповідно до медичного висновку і стану здоров'я;

– обов'язковому соціальному страхуванні власником усіх працівників від нещасних випадків і професійних захворювань;

– виплаті сум на надання одноразової допомоги, що належать потерпілому працівникові за період його тимчасової непрацездатності;

– наданні працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкі­дливі умови праці;

– забезпеченні працівників спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту, змиваючими та знешкоджуючими засобами;

– відшкодуванні власником моральної шкоди, заподіяної працівникові;

– забезпеченні комплексного розв'язання завдань охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів.

Охорона праці як галузь регламентує основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом (далі – власник) і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Основним законом, що гарантує право громадян на безпечні та шкідливі умови праці, є Конституція України, де проголошено, що громадяни України мають право на працю, яку вони вільно вибирають або на яку погоджуються.

 

 

Читайте також

Южноукраїнське міське відділення управління ВД Фонду соціального страхування України в Миколаївській області звертається

Южноукраїнське міське відділення управління ВД ФСС України в Миколаївській області

У зв’язку  із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року «...

Особливості організації медичних професійних оглядів певних категорій осіб

Южноукраїнське міське відділення управління ВД ФСС України в Миколаївській області

З метою координації роботи щодо організації та проведення медичних професійних оглядів певних катего...

Що можна вважати виробничим травматизмом і професійними захворюваннями: термінологія

Южноукраїнське міське відділення управління ВД ФСС України в Миколаївській області

Виробничий травматизм — це явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещас...

Миколаївським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області спільно з закладами охорони здоров`я міста проводиться робота, направлена на зниження рівня захворюваності

Миколаївське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України

Миколаївським міським відділенням Фонду соціального страхування України в Миколаївській області у ті...

10% смертельних випадків на виробництві трапились з працівниками у стані алкогольного сп'яніння

Южноукраїнське міське відділення управління ВД ФСС України в Миколаївській області

Впродовж І півріччя 2019 року Фондом соціального страхування України було зареєстровано 2 335 п...

Телефонна "гаряча лінія"

Южноукраїнське міське відділення управління ВД ФСС України в Миколаївській області

  23 серпня 2019 року  з 13.00 до 15.45 у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціа...

За 6 місяців Фонд профінансував 4,2 млрд гривень страхових виплат потерпілим на виробництві

Южноукраїнське міське відділення управління ВД ФСС України в Миколаївській області

За оперативними даними упродовж першого півріччя 2019 Фонд соціального страхування України профінанс...