Увага! Вакансії!
Увага! 28.03.2024
Комунальне книготорговельне підприємство «Кобзар» Южноукраїнської міської ради
Комунальне книготорговельне підприємство «Кобзар» Южноукраїнської міської ради інфо...
Необхідність ведення персонального військового обліку за місцем роботи чи навчання визначена в ч.5 ст.34 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” та покладається на керівників підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності.
Основними документами, якими потрібно керуватися при веденні персонального обліку військовозобов’язаних та призовників, є:
- Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу”
- Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”
- Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про військовий облік військовозобов6язаних і призовників” від 09.06.1994 №377
- Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом” від 21.03.2002 №352
- Наказ Міністра оборони України “Про затвердження Інструкції з організації ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах від 15.12.2010 №660
Для того щоб процес ведення військового обліку не здавався складним, розкладемо його на окремі етапи.
Етап 1. Визначення необхідності ведення військового обліку
Якщо у роботодавця чи керівника навчального закладу незалежно від підпорядкування і форми власності є хоча б один військовозобов’язаний чи призовник, на керівника такої установи покладено ведення персонального обліку призовників та військовозобов’язаних (ч.5 ст. 34 Закону № 2232).
Керівник може делегувати виконання таких обов’язків своїм підлеглим. Як правило, цю роботу виконують працівники відділу кадрів. За відсутності у штатному розкладі такої посади, виконання цих обов’язків покладається наказом керівника на посадову особу, відповідальну за військово-облікову роботу. Такому працівнику встановлюється доплата у розмірі до 50% посадового окладу (п.12,13,14 ПКМУ №377).
Етап 2. Перевірка даних про взяття на військовий облік
Перед тим як прийняти громадянина на роботу, роботодавець повинен перевірити у нього наявність військово-облікових документів. Перевіряти потрібно військовозобов’язаних чи призовників, які перелічені у ч.1 та ч.2 ст. 37 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Приймання на роботу (навчання) військовозобов’язаних та призовників здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у військових комісаріатах, а також у разі їх перебування на військовому обліку у СБУ (п.3.4 Інструкції №660).
До категорії військово-облікових документів, які потрібно перевірити, належать (п.3.5 Інструкції №660):
- для військовозобов’язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення (замість військового квитка);
- для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці.
Етап 3. Ведення персонального обліку
Персональній облік полягає у веденні особових карток працівника. Заповнення особових карток працівника - це стандартна процедура для всіх працівників кадрової служби при оформленні на роботу.
Для звичайних працівників (не державних службовців) ведуть Особову картку працівника за типовою формою № П-2, в якій у розділі «Відомості про військовий облік» інформація повинна відповідати даним військового квитка або посвідчення про приписку.
Для державних службовців аналогічно ведуть Особову картку за формою № П-2ДС.
У навчальних закладах персональний облік учнів та студентів ведуть за окремими списками:
- Список військовозобов’язаних, які навчаються (додаток 9 до Інструкції № 660);
- Список призовників, які навчаються (додаток 10 до Інструкції № 660).
Етап 4. Інформування військкомату
Після прийняття на роботу чи звільнення з неї упродовж 7 днів працівник, на якого покладені обов’язки з ведення військового обліку повідомляє військкомати про всіх прийнятих на роботу чи звільнених з роботи військовозобов’язаних та призовників (п.3.4 Інструкції №660 та п.49 ПКМУ №352).
Аналогічну процедуру здійснюють кадрові працівники навчальних закладів щодо зарахованих чи відрахованих з навчального закладу військовозобов’язаних та призовників.
Всі зміни в сімейному стані, місці проживання, освіті, місці роботи і посаді військовозобов’язаного чи призовника необхідно внести до особових карток протягом 5 днів. Також необхідно до 5 числа кожного місяця оформити для військового комісаріату Донесення про зміну облікових даних (додаток 1 до Інструкції № 660).
Етап 5. Звірка даних в особових картках
Важливим етапом ведення військового обліку на підприємстві, в установі, організації чи навчальному закладі є проведення періодичних звірок (не рідше одного разу на рік) особових карток, списків військовозобов’язаних та призовників із записами у військових квитках та посвідченнях про приписку до призовних дільниць та подання цих карток військкоматам для звіряння.
Для того щоб провести таку звірку, при передачі військово-облікових документів працівником необхідно оформити розписку (додаток 4 до Інструкції № 660).
Також в обов’язки роботодавця чи керівника навчального закладу входить складання і не пізніше 1 грудня поточного року подання до військкоматів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць.
Етап 6. Ведення картотек
Особові картки на військовозобов’язаних і призовників зберігаються в алфавітному порядку в окремій від інших працівників картотеці, яка ділиться на чотири групи (п. 3.11 Інструкції № 660):
1 — військовозобов’язані офіцерського складу;
2 — військовозобов’язані рядового, сержантського та старшинського складу;
3 — військовозобов’язані-жінки;
4 — призовники.
Таку картотеку слід зберігати окремо від загальної картотеки відповідно вимогам загального діловодства. У загальну картотеку переміщуються особові картки осіб, знятих з військового обліку за віком чи за станом здоров’я.
Етап 7. Бронювання військовозобов’язаних
Бронюванню підлягають лише військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань чи замовлень (ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Бронювання передбачає відстрочку від призову військовозобов’язаного на основі Переліків посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час. Такі особи не призиваються навіть у воєнний час, а продовжують працювати на своїх ключових посадах.
Порядок бронювання здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час від 04.02.2015 р. № 45 (для службового користування) та Переліків посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час (для службового користування). Ці документи у частині, що їх стосується, доводяться до відома роботодавців організаціями вищого рівня, яким вони підпорядковані.
Етап 8. Зняття з військового обліку
З військового обліку роботодавці та навчальні заклади знімають військовозобов’язаних та призовників, які згідно з ч. 5 та 6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” зняті або виключені з військового обліку у військкоматах.
Для роботодавців головною підставою для зняття з обліку є досягнення граничного віку перебування військовозобов’язаних в запасі. Цей показник для кожного військового складу (рядовий, сержантський, старшинський, офіцерський) визначений ст. 28 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.
Коли військовозобов’язаний працівник досяг граничного віку, після проведення чергової звірки з військкоматами необхідно викреслити дані про військовий облік і в особовій картці зробити відмітку:«Виключений з військового обліку за віком» (п. 3.10 Інструкції № 660).
Важливим обов’язком керівників підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форм власності в процесі виконання заходів з ведення військового обліку є оповіщення на вимогу військових комісаріатів військовозобов’язаних та призовників про їх виклик до військкоматів та забезпечення їх своєчасного прибуття за цим викликом.
Відповідальність за порушення порядку ведення військового обліку
Законодавством встановлено, що керівники, інші посадові особи підприємств, установ, організацій та навчальних закладів, винні у порушенні порядку військового обліку, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов’язок і військову службу, несуть адміністративну відповідальність згідно із законом.
Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП) передбачено накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі:
- неподання щорічно в строки, встановлені Міністерством оборони України, до відповідних військкоматів списків працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць (ст. 2112 КУпАП);
- прийняття на роботу військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання (ст. 2113 КУпАП);
- незабезпечення на вимогу військкоматів сповіщення військовозобов’язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати або перешкоди їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці (ст. 2114 КУпАП);
- несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати (ст. 2115 КУпАП).
Повторне протягом року вчинення порушень (статей 2112 – 2115 КУпАП), за які особу вже було піддано адміністративному покаранню, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
