Шановні Южноукраїнці, територіальна громадо!
Міський голова Пароконний В.К. 27.10.2020
Завершились місцеві вибори 2020. При низькій активності наших мешканців на п’ять років о...
Шановні южноукраїнці! Станом на 13 серпня 2020 року остаточних правил проведення місцевих виборів ми ще не маємо, як і не знаємо як буде діяти адміністративна реформа, як зокрема, ми (Южноукраїнськ та наша ОТГ) буде підпорядковуватися Вознесенському району. Очікується, що наприкінці серпня Верховна Рада України буде доврегульовувати ці питання.
В Южноукраїнську продовжує працювати наша місцева робоча група, яка напрацьовує всі особливості нових для нас всіх виборчих особливостей та умов нашого суспільного життя.
А наразі надаємо для ознайомлення матеріал, який попереднє є корисним при його перегляді, та зауважимо, що в надані зразки виборчих особливостей можуть бути внесені зміни.
Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради
МІСЦЕВІ ВИБОРИ
Якщо ви мешкаєте в місті з населенням менше 90 тис., то знайте: на виборах міського голови переможе той, хто набере більше голосів. А от у Полтаві так не вийде: тут треба, як і на президентських, або набрати понад 50% в першому турі, або перемогти в другому.
Щодо депутатів, то тут місто (ОТГ) чисельністю до 90 тис. наріжуть на округи й кожен округ матиме 2–4 депутати, які отримують більшість голосів. У Полтави ж, як і в інших великих міст, а також в областей, схема буде такою ж, як і на парламентських виборах.
Умовну Полтаву поділять на округи – приблизно 5 (від трьох до шести). У районі міста може бути більше, ніж 1 округ, але межі цих округів не повинні виходити за межі районів. Так, у Київському районі Полтави може бути два округи, але жоден з них не може включати територію Шевченківського чи Подільського районів. На цих округах треба буде голосувати за партію і за кандидата до міськради. Далі – все те, що й при виборах до парламенту.
- Партії формують 2 списки – загальноміський та окремі для округів.
- Ви голосуєте за партію та за кандидата від неї (під номером 01, 02, 03 тощо).
- Далі партії, що долають 5-відсотковий бар’єр по місту, отримують мандати у міській раді (на відміну від парламенту, гарантованої 9-тки з загальноміського списку тут немає).
- Далі вираховуємо квоту (сумарну кількість тих, хто проголосував за ці партії ділимо на 42 – решту місць у раді).
- У кожному окрузі ділимо кількість голосів за партію на цю квоту й визначаємо кількість мандатів від округу для неї.
- Якщо кількість мандатів на окрузі – три, то партія проводить трьох кандидатів.
- При цьому, якщо ці кандидати набрали в окрузі понад 25% голосів від квоти, то вони змагаються за спортивним принципом (1, 2, 3…).
- Якщо ж навіть переможці не набрали 25% квоти, то заходять перші троє з окружного списку цієї партії й неважливо, хто переміг на окрузі.
- Залишки голосів з округів (враховуємо дробові частини) додаємо й також ділимо на квоту. Так дізнаємося кількість мандатів із загальноміського списку.
- Так, якщо залишок дозволяє провести 7 кандидатів із загальноміського списку, то перші 7 зі списку й заходять.
Як це працюватиме?
Давайте змоделюємо наступні місцеві вибори в Полтаві, які мають відбутися в жовтні. (фото №1).
Отже, маємо 7 партій, що потрапили до міськради. Ділимо загальну кількість їхніх виборців на кількість мандатів у раді (102 153 на 42) й отримуємо виборчу квоту – 2 432 чол. (фото №2).
На прикладі «Партії1» й виборчого округу підрахуємо кількість мандатів. Припустимо, що у всіх округах партія отримала однакову кількість голосів – по 7 575 голосів. Ділимо цей результат на 2 432 й отримуємо 3,11. Тобто три кандидати з кожного округу.
Як «Партія1» обере, хто проходить? До міськради ввійдуть ті троє кандидатів, які набрали найбільше голосів з її списку в цьому окрузі. Однак за умови, що вони набрали понад 25% квоти, тобто понад 608 голосів.
Якщо жоден кандидат від цієї партії стільки не набрав, то тоді партія самостійно обирає трійку – йде по раніше заявленому списку в цьому окрузі.
Але ж у партії є й загальноміський список. Що з ним? Додаємо залишки з кожного округу – маємо 7 575 голосів. Ділимо їх на квоту й отримуємо 3,11. Три мандати пройшло, але є ще 0,11 (в голосах це 279 голосів).
Ми додаємо залишки цієї партії з усіх округів. Оскільки на виборах сталося чудо й всі округи в нас проголосували однаково, то п’ять разів по 279 – і в нас 1395. Ділимо на квоту й отримуємо 0,6 мандата.
Проте в результаті виборів інші партії мають ще меншу десяткову частину дробу в загальному залишку, тож «Партія1» отримала право округлити своє 0.6 до 1. Таким чином, ця партія отримала додатковий мандат, який відійшов першому номеру з загальноміського списку.
Зверніть увагу, що мова йде про найбільшу десяткову частину дробу, а не квотний залишок. Бо якщо б загальний залишок становив би, наприклад, 4,1, то «Партія1» завела би перших чотирьох з загальноміського списку, але десятковий дріб (0,1) не допоміг би їй завести в раду 5-го кандидата.
І НАОСТАНОК...
Виборчий кодекс має запрацювати вже на наступних місцевих виборах восени цього року. Фактично ці вибори стануть таким собі тест-драйвом нової системи.
Після них можна буде зрозуміти точніше її недоліки та переваги, а також відповісти на питання, які технології підготують нам партії і чи наповняться їхні списки більш відповідальними людьми.
Проте в будь-якому разі вже недостатньо представляти «хорошу партію», аби отримати мандат. А ось що переможе – діяльність на окрузі, програма, політичний досвід чи гречка – питання відкрите.
Графіка Марини Вісич
Опублікована: 30 січня 2020
Верховна Рада за три місяці до чергових місцевих виборів змінила правила їх проведення. Ці зміни були запропоновані в законопроєкті №3485, котрий передбачає внесення корективів до Виборчого кодексу України та низки законів і загалом стосується не лише місцевих виборів. На пленарному засіданні 16 липня парламент ухвалив проєкт закону в цілому 308 голосами.
Рух ЧЕСНО проаналізував текст законопроєкту, підготовлений профільним комітетом з урахуванням поправок від народних депутатів, та виокремив ключові новації, пов’язані з місцевими виборами.
1. Зниження межі для партійної системи на виборах до ради з 90 тисяч до 10 тисяч виборців.
До цього Виборчим кодексом було передбачено, що система відкритих партійних списків діє на виборах до обласних і міських рад у містах з кількістю виборців від 90 тисяч осіб, тоді як депутатів сільських, селищних, районних у містах і міських рад у населених пунктах з кількістю виборців до 90 тисяч осіб обирають за мажоритарною системою (при цьому в одному окрузі можна обрати не одного депутата, а від двох до чотирьох).
Новий закон поширює систему відкритих списків на районні, районні в містах ради та на міста, села й селища з кількістю виборців від 10 тисяч. Це означає, що в таких громадах не буде можливості для самовисування кандидатів.
Читайте також: Як відбудуться вибори на Київщині. Моделювання 4-х сценаріїв
2. Виборчі квоти для кандидатів, котрі балотуються за відкритими партійними списками.
Виборча квота – це кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата. Виборчу квоту визначає територіальна виборча комісія. Для цього загальну кількість голосів за ті партії, які здобули від 5% підтримки виборців, а отже, беруть участь у розподілі мандатів у місцевій раді, ділять на кількість мандатів.
Своєю чергою кількість мандатів, на яку ділитимуть кількість голосів виборців для обчислення квоти, – це різниця між загальною кількістю місць у раді та сумарною кількістю так званих гарантованих мандатів для кожної партії, яка пройшла до ради (по одному мандату на партію; це щось на кшталт першого кандидата у списку на місцевих виборах 2015-го, котрий гарантовано отримував мандат у разі проходження його партії до ради). Ціла частина результату цього ділення й буде виборчою квотою.
Згідно з чинною редакцією Виборчого кодексу, кандидату для визнання його обраним до ради потрібно одержати щонайменше 25% розміру виборчої квоти. У законопроєкті №3485 пропонували знизити цей поріг до 5%, але Верховна Рада цю пропозицію не підтримала.
Розглянемо механізм застосування виборчої квоти на прикладі виборів до Київської міської ради 2015 року – екстраполюємо їхні результати на чинні й запропоновані виборчі правила. П’ять років тому до Київради пройшли п’ять партій, які загалом отримали 551 188 голосів виборців. Кількісний склад столичної міськради – 120 депутатів (на цьогорічних виборах він буде таким самим). Згідно із запропонованими змінами, кожна з п’яти партій одержала б по одному гарантованому мандату – відтак залишається 115 мандатів.
Ділимо 551188 на 115 й отримуємо 4792,939. Отже, квота на виборах до Київради становила б 4792 голоси на один мандат.
Відповідно до чинної норми про 25% квоти, кандидату для обрання депутатом потрібно було б набрати 1198 голосів. Якби цей поріг знизили до 5%, то для отримання мандата кандидату вистачило б 240 голосів.
Кандидатів, які отримали голосів у розмірі щонайменше 25% виборчої квоти, розмістять на початку списку в порядку зменшення кількості голосів за них. При рівній кількості голосів чергу кандидатів формуватимуть так, як на момент балотування визначила партія. Після кандидатів, які пройшли до ради за квотою, решту розміщують у списку в черговості, визначеній партією. Високий відсоток виборчої квоти фактично перетворює відкриті списки на закриті: виборці своїми голосами мінімально впливатимуть на порядок розташування кандидатів у списку, тоді як найбільший вплив матиме партія.
3. Зміни в порядку відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою.
Порядок відкликання місцевого депутата за народною ініціативою прописаний у Законі України “Про статус депутатів місцевих рад”. Рух ЧЕСНО неодноразово закликав народних депутатів удосконалити цей механізм, який наразі є доволі ускладненим. (фото №3).
Так зараз діє механізм відкликання місцевого депутата
По-перше, законотворці уточнили й доповнили підстави для відкликання депутата.
Зокрема, серед підстав зазначено: 1) невідповідність практичної діяльності депутата передвиборчій програмі місцевої парторганізації, від якої його обрали, або програмі партії та 2) невходження депутата до фракції партії, за чиїм списком його обрали, чи вихід з неї. Фактично це означає посилення контролю за депутатами з боку партій, котрий в умовах поширення партійної системи на малі громади може набути негативних проявів.
По-друге, право внести пропозицію про відкликання депутата за народною ініціативою матиме не лише власне народ, тобто виборці цього депутата, а й місцева організація партії, яка його висунула. Таке рішення осередок повинен буде ухвалити на своїх зборах (конференції) не менш ніж двома третинами голосів присутніх учасників.
По-третє, деталізували вимоги до протоколу зборів виборців, на яких вирішили внести пропозицію щодо відкликання депутата. Також уточнили норму про підписи на підтримку пропозиції про відкликання депутата виборцями. Так, якщо депутата обрали в мажоритарному окрузі (громади, де до 10 тисяч виборців), кількість підписів за його відкликання повинна перевищувати кількість голосів, які він отримав на виборах. Якщо ж ідеться про депутата, обраного за відкритим партійним списком, кількість підписів за його відкликання має бути більшою за виборчу квоту, визначену на виборах до відповідної ради.
Окрім того, нардепи посилили вибіркову перевірку територіальною виборчою комісією підписів громадян за відкликання депутата й відомостей про підписантів. Для цього ТВК звертатиметься до органу ведення Держреєстру виборців (ДРВ) та Нацполіції. Орган ведення ДРВ перевірятиме дані про підписантів за реєстром, а поліцейські вибірково їх опитають. Про результати перевірок обидві структури будуть зобов’язані поінформувати ТВК не пізніш як на п’ятий день від дня отримання запиту.
Не забули законотворці й про гарантії прав місцевого депутата під час розгляду питання про його відкликання. Так, організатори зборів виборців повинні будуть поінформувати депутата, котрого хочуть відкликати, про дату, час і місце проведення цих зборів. Депутату гарантуватимуть виступ на зборах для пояснення своєї позиції. Якщо обранця громади належно повідомили про збори, але він не прийшов, питання відкликання розглядатимуть без його присутності. Аналогічні норми діятимуть і в тому разі, якщо відкликання депутата ініціювала місцева парторганізація.
Нагадаємо, 15 липня Верховна Рада призначила чергові місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року.
Раніше, 22 квітня 2020-го, профільний комітет рекомендував парламенту ухвалити в цілому законопроєкт про зменшення розміру застав на місцевих виборах.
