Res --> Офіційний сайт міста Южноукраїнськ | Про виділення збудника сибірки тварин
AA

Про виділення збудника сибірки тварин

Арбузинським управляння Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області інформує, що відповідно до Звіту про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу Центральної випробувальної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Київській області та місті Києві від 10.10.2022 № 001497 п.м./22 із патологічного матеріалу від ДРХ (коза), що належить фермерському господарству    «Лукачівка     ЕКО»     (вул. Степова     17-а,  с. Вільховець, Обухівського (Богуславського) району Київської області) при бактеріологічних дослідженнях виділено збудник сибірки (Bacillus anthracis).

Сибірка  -  гостре,   особливо   небезпечне   інфекційне захворювання  всіх  видів сільськогосподарських,  домашніх і диких тварин,  а також людей, яке спричиняється мікробами Bac.anthracis. Хвороба перебігає у надгострій,  гострій і підгострій формах,  а у свиней - переважно в локальній ангінозній формі. У хутрових звірів сибірка виникає як кормова інфекція.

Збудник сибірки  належить  до  числа  аеробних   споротвірних  мікробів і існує у вигляді двох основних форм: вегетативній, тобто  у  вигляді  бацил,  які  мають  форму  палички  з  прямими,   ніби  обрубленими  кінцями  і  споровій.  Вегетативна  форма в організмі  інфікованої тварини може утворювати "капсулу".

Потрапивши в   грунт,   за   сприятливих   умов  (температура  зовнішнього середовища не нижче 12 (град.) збудник утворює  спору.  У  споровій  формі  він  може перебувати в грунті необмежений час,  лишаючись  життєдіяльним   і   зберігаючи   патогенність.   Грунт,  заражений  бацилами  сибірки,  тривалий  час  (70  і більше років) залишається  збудником  інфекції  для  сприйнятливих  тварин   або людини.

Основним джерелом  сибірки  є  хвора  тварина,  яка   виділяє збудника  в  зовнішнє  середовище  з  сечею,  фекаліями,  молоком, кров'янистими виділеннями ще до того,  як  з'являються  характерні клінічні ознаки.

У чутливих до сибірки тварин захворювання переважно перебігає в септичній формі.  У свиней - у вигляді серозно-геморагічного або некротичного запалення лімфатичних залоз,  зіва і глотки (локальна форма).

Відповідно до вимог Інструкції про заходи профілактики та боротьби з сибіркою тварин, затвердженої наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагропрому України від 25 січня 2000 р. № 4, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 березня 2000 р. за № 136/4357 комплекс заходів проти сибірки включає:

- профілактичну  імунізацію всього сприйнятливого поголів'я і убезпечення тварин від зараження;

 - у  випадку  виникнення захворювання - здійснення своєчасної  діагностики, оповіщення місцевих органів  санітарно-епідеміологічної  служби про підозру на захворювання або  захворювання тварин  на  сибірку для організації  та  проведення  протиепідемічних заходів,  карантинування неблагополучних пунктів, ізоляції і ліквідації епізоотичного  вогнища,  знищення  шляхом  спалювання  забрудненої  збудником  продукції, трупів тварин,  що  загинули від сибірки або вимушено забиті,  інактивації збудника  в  приміщеннях, на обладнанні і контамінованій території;

- передзабійний   огляд   тварин   і    ветеринарно-санітарну експертизу  продуктів  забою,  у випадку вимушеного забою тварин - обов'язкове проведення лабораторних досліджень.

Профілактичні  щеплення  сприйнятливих  тварин   проти сибірки проводять:

- в  стаціонарно  неблагополучних  пунктах,  де   з   моменту останнього  захворювання  тварин  сибіркою  ще  не минуло 5 років, дорослу велику рогату худобу,  овець, кіз, коней щеплюють два рази на рік з інтервалом 6 місяців: навесні перед вигоном на пасовище і восени - при постановленні на стійлове утримання.  Хутрових звірів щеплюють з 3-місячного віку один раз на рік;

- дорослих тварин в усіх останніх пунктах,  сприйнятливих  до сибірки, один раз на рік;

- молодняка великої рогатої худоби  -  після  досягнення  ним 3-місячного віку, а потім, чере,з 6 місяців, - ревакцинацію;

- ягнят щеплюють у віці  3  місяці  і  повторно  ревакцинують через 3 місяці;

- свиней - з 6-місячного  віку  один  раз  на  рік  тільки  в господарствах,  де  практикується  вільно-вигульне  або табірне їх утримання;

- оленів і верблюдів - з 6-місячного віку один раз на рік;

- коней - з 9-місячного віку один раз  на  рік  (в  особливих випадках - з 3-місячного віку).

В господарствах, розміщених на загрозливій території, обов'язковій вакцинації підлягають усі тварини, що надійшли до господарства. До  загального стада їх допускають після карантинування не раніше, ніж через 14 днів після щеплення.

 

 

Читайте також

Реєстрація пасік та заходи профілактики, направлені  на запобігання захворювання та попередження  отруєння бджіл

Вознесенське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2...

Щодо небезпеки сказу

Вознесенське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області

Вознесенське районне  управління Головного управління Держпродспоживслужби  в Миколаївські...

Щодо дотримання вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»

Вознесенське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області

Вознесенське районне управління Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області пові...

Пам’ятка з ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин

Вознесенське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області

Пам’ятка з ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин     &nb...

Щодо профілактики грипу птиці

Вознесенське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області

Вознесенське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області по...