Новонароджені та шлюби
Реєстраційна служба 22.04.2024
Южноукраїнський відділ державної реєстрації актів цивільного стану
З 15 по 21 квітня в Южноукраїнській міській територіальній громаді зареєстровано 5 шлюбів &nbs...
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №752-р від 12.08.2022 р. схвалено Державну стратегію забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року (далі — Стратегія).
Схвалення Стратегії зумовлено необхідністю забезпечення реалізації єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та рівних можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства, вдосконалення механізмів її реалізації.
Метою Стратегії є зменшення фактичної нерівності жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства та забезпечення впровадження міжнародних та європейських стандартів рівності.
За результатами дослідження “Благополуччя та безпека жінок”, проведеного ОБСЄ та Фондом народонаселення ООН у 2019 році, 67 % українських жінок, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, зазнавали фізичного, психологічного або сексуального насильства у віці від 15 років.
За даними Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, роботу якої з 1997 року забезпечує громадська організація “Ла Страда-Українаˮ, з майже 30 000 звернень, отриманих у 2020 році, понад 96 % стосувалися питань запобігання та протидії домашньому насильству та гендерній дискримінації, 84 % звернень надійшли від жінок.
Актуальною залишається проблема низького рівня доступності осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі, зокрема домашнього насильства, особливо у сільській місцевості, до якісних комплексних послуг. Це пов’язано з недостатньою кількістю загальних та спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, обмеженістю людських ресурсів, зокрема недостатньою кількістю фахівців з соціальної роботи, психологів, а також із недостатнім рівнем спеціальних знань і навичок у фахівців (особливо новопризначених), психологічним “вигоранням” фахівців.
Для розбудови мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, у Державному бюджеті України на 2021 рік було передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі 274,2 млн. гривень. Завдяки цій субвенції 124 громади отримали кошти для утворення 30 притулків, 38 денних центрів, 58 консультативних служб і придбання 41 автомобіля для мобільних бригад соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, що діють при притулках.
В Україні станом на 06.05.2022 р. створено (в тому числі у 2021 році за рахунок державної субвенції) 805 спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. У зв’язку з війною частина спеціалізованих служб не виконують свої функції (перебувають на окупованих територіях, тимчасово призупинили свою діяльність або ж не розпочали роботи до введення воєнного стану, приміщення служб пошкоджені внаслідок обстрілів).
20.06.2022 р. Верховною Радою України ратифіковано Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція), вчинену 11.05.2011 р. в м. Стамбулі. Конвенція набула чинності для України 01.11.2022 р.
Цілями Конвенції є:
a) захист жінок від усіх форм насильства й недопущення, кримінальне переслідування та ліквідація насильства стосовно жінок і домашнього насильства;
b) сприяння ліквідації всіх форм дискримінації стосовно жінок та заохочення дійсної рівності між жінками та чоловіками, у тому числі шляхом надання жінкам самостійності;
c) розробка всеосяжних рамок, політики та заходів для захисту всіх жертв насильства стосовно жінок і домашнього насильства та надання їм допомоги;
d) заохочення міжнародного співробітництва з метою ліквідації насильства стосовно жінок і домашнього насильства;
e) забезпечення підтримки та надання допомоги організаціям та правоохоронним органам в ефективному співробітництві для прийняття комплексного підходу до ліквідації насильства стосовно жінок і домашнього насильства.
Ця Конвенція застосовується до всіх форм насильства стосовно жінок, у тому числі домашнього насильства, яке зачіпає жінок непропорційно.
Які очікуванні наслідки від прийняття Стамбульської конвенції?
З прийняттям у 2017 році Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Україною визначено курс на удосконалення національного законодавства, що регулює правовідносини щодо захисту від насилля, також були внесені зміни в кримінальне та адміністративне законодавство щодо покарання за вчинення домашнього насильства тощо.
Конвенція передбачає внесення додаткових змін у вітчизняне законодавство, що регулює питання запобігання та протидії насильства, захисту від його наслідків, передбачає встановлення кримінальної відповідальності за психологічне, фізичне, сексуальне насильство, зокрема зґвалтування, переслідування, сексуальне домагання, примусовий шлюб, каліцтво жіночих статевих органів, примусовий аборт, примусову стерилізацію. В українському законодавстві відсутня кваліфікація вказаних діянь як злочинів та, як наслідок, не визначено відповідальність за їх вчинення.
Передбачається введення в правову площину в якості правопорушення терміну «переслідування», так званий «сталкінг». Вказане діяння вкрай важко ідентифікувати й довести, оскільки в українському законодавстві відсутні алгоритм реакції правоохоронних органів та відповідальність за такі дії.
Національне законодавство, чинне наразі, обмежує як правоохоронні органи, так і постраждалих від сексуальних домагань. Зміни в законодавстві мають надати механізми для захисту прав у цій площині.
Стамбульська конвенція розширить можливості захисту прав постраждалих у міжнародних судах щодо злочинів, які є гендерно зумовленими чи пов’язані з домашнім насильством.
Конвенція зобов’язує держави не тільки реагувати на гендерно зумовлене та домашнє насильство, а й здійснювати превентивні заходи (зокрема й через інформаційні кампанії). А також проводити навчання фахівців, які працюють із постраждалими від насильства й групами ризику. Треба боротися не тільки з наслідками насильства, а й попереджувати його, зменшувати ризики вчинення.
Гендерна нерівність є першоосновою виникнення насильства як явища, тому формування гендерної рівності як суспільної норми – це перший крок у протидії насильству. Принциповим є завдання підвищення обізнаності про те, що таке насильство, що за різні його прояви передбачена відповідальність, як захистити себе від потрапляння в такі ситуації та як захистити свої порушенні права.
Стамбульська конвенція є одним із ефективних інструментів та орієнтирів у боротьбі з домашнім, гендерно зумовленим та будь-якими іншими видами насильства.
З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну питання захисту прав та інтересів дітей і жінок в умовах воєнного стану стоїть особливо гостро та є надзвичайно важливим для всієї спільноти демократичних правових держав.
В Україні діють національні гарячі лінії:
Національна гаряча лінія із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації за номером 0 800 500 335 або 116 123 (з мобільного);
Національна гаряча лінія для дітей та молоді за номером 0 800 500 225 або 116 111 (з мобільного).
Крім того, особам, постраждалим від сексуального насильства, надається комплексна допомога. Як інформує Міністерство соціальної політики України, якщо Ви постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з воєнними діями та збройним конфліктом, Ви маєте право на:
– безоплатне отримання медичної, соціальної та психологічної допомоги, інших соціальних послуг;
– безоплатну вторинну правову допомогу;
– конфіденційність інформації особистого характеру.
Крім того, завдяки співпраці Мінсоцполітики з Представництвом Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні постраждалі від експлуатації та/або насильства за ознакою статі можуть отримати комплексну медичну та психологічну допомогу (консультації медичних спеціалістів, різні обстеження, лікування) у Реабілітаційному центрі Міжнародної організації з міграції МОМ (м. Київ).
Можливі різні варіанти взаємодії з центром:
1. Перебування в центрі в середньому 2 тижні, протягом яких клієнт отримує повний спектр послуг.
2. Людина може приїхати на 3 дні, пройти обстеження, отримати консультацію психолога/психотерапевта, призначення лікування.
3. Для киян можливий амбулаторний варіант, коли вдень можна отримувати вищевказану допомогу, а потім повертатись додому.
Для додаткової інформації з питань влаштування до Реабілітаційного центру ви можете звертатися на “гарячу лінію” Представництва МОМ в Україні – 527 або 0 800 505 501 (прийом дзвінків щодня з 08:00 до 20:00).
