AA

Дитина народилася за кордоном: як виплачується державна допомога при народженні

«Під час перебування за кордоном у сина народилася  дитина. До України вони повернутися не можуть, в зв’язку з карантином, дитині  виповнилося 12 місяців. Який порядок отримання допомоги при народженні дитини в такому випадку? Чи може бабуся звернутися за призначенням допомоги за довіреністю матері дитини?»

 ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ:

Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII. (далі Закон № 2811)

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751.(далі Порядок № 1751)

Умови призначення та виплати допомоги при народженні дитини (далі — допомога) визначає Порядок № 1751, розроблений відповідно до Закону № 2811.

Допомога надається одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто (п.43 Порядку № 1751).

З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою (крім допомоги при народженні дитини з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 43 цього Порядку) або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення.

З 1 березня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.

Таким чином один з батьків дитини, які постійно проживають разом з дитиною після повернення до України повинні були особисто надати заяву на призначення допомоги.

Звертаємо увагу допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:

1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу).

Заява може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін’юстом. У разі надходження надісланої з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви без кваліфікованого електронного підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі непідписання заяви у зазначений строк подається нова заява.

Жінки, які мають зареєстроване місце проживання на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Існує

два варіанти реєстрації дитини, яка народилася за межами України:

1. Реєстрація в дипломатичному представництві або консульській установі України.

2. Реєстрація в компетентних органах країни перебування.

 

Розглянемо наведені варіанти детальніше.

 

Варіант 1. Дитина народилася за межами України та зареєстрована в дипломатичному представництві або консульській установі України.

Дипломатичне представництво або консульська установа України видає батькам дитини свідоцтво про народження дитини та довідку для виплати допомоги, про що робиться відповідна відмітка i проставляється підпис заявника (Інструкція про порядок реєстрації актів громадянського стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 23.05.2001 р. № 32/5/101).

У наведеному випадку легалізувати документи не потрібно, допомога призначається на загальних підставах.

 

Варіант 2. Дитина народилася за межами України та зареєстрована в компетентних органах країни перебування.

Якщо дитина народилася під час тимчасового перебування за межами України та зареєстрована компетентними органами країни перебування, для призначення допомоги батьки повинні надати документи компетентних органів країни перебування, що засвідчують народження дитини, які легалізовані в установленому порядку. (Порядок учинення консульської легалізації офіційних документів передбачений Інструкцією про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженою наказом МЗС України від 04.06.2002 р. № 113.Довідка для виплати допомоги при цьому не надається.

Для здійснення консульської легалізації батьки дитини повинні звернутися до уповноваженого працівника Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України (далі — МЗС), Представництв МЗС на території України або консульської посадової особи закордонної дипломатичної установи України.

 Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05.10.61 р. (далі — Конвенція) передбачено перелік держав, офіційні документи яких не підлягають дипломатичній або консульській легалізації. (Про приєднання до Конвенції див. Закон України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» від 10.01.2002 р. № 2933-III.)

Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та у відповідному випадку автентичності відбитка печатки або штампа, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого ст. 4 зазначеної Конвенції апостиля компетентним органом держави, в якій був складений документ.

Апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріплюється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до Конвенції .

Апостиль може бути складений офіційною мовою органу, що його видає. Типові пункти в апостилі можуть бути викладені також іншою мовою. Заголовок «Apostille» (Convention de La Haye du 5 octobre 1961) повинен бути викладений французькою мовою (ст. 4 Конвенції)).

Зразок апостиля

Апостиль повинен мати форму квадрата, довжина сторін якого дорівнює щонайменше 9 сантиметрам.

 

Нижче наведемо перелік держав — учасниць Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року (замість легалізації проставляється апостиль). Зазначимо, що перелік наведено станом на 15 травня 2008 року (після зазначеної дати змін переліку не відбувалося). Згідно зі ст. 12 Конвенції будь-яка держава може приєднатися до цієї Конвенції після набуття нею чинності.

 

Перелік держав — учасниць Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року (замість легалізації проставляється апостиль)

1. Австралія

2. Австрія

3. * Азербайджан

4. * Албанія

5. Андорра

6. Антигуа i Барбуда

7. Аргентина

8. Багами

9. Барбадос

10. Беліз

11. Бельгія

12. * Білорусь

13. * Болгарія

14. * Боснія і Герцеговина

15. Ботсвана

16. Бруней-Даруссалам

17. Венесуела

18. * Вiрменiя

19. Гондурас

20. Гренада

21. Греція

22. * Грузія

23. Данія

24. Домініканська Республіка

25. Еквадор

26. Ель Сальвадор

27. * Естонія

28. Ізраїль

29. Індія

30. Ірландія

31. Ісландія

32. Іспанія

33. Італія

34. * Казахстан

35. Китай, Гонконг

36. Китай, Макао

37. Кіпр

38. Колумбія

39. Корея

40. * Латвія

41. Лесото

42. * Литва

43. Ліберія

44. Ліхтенштейн

45. Люксембург

46. Маврикій

47. * Македонія

48. Малаві

49. Мальта

50. Маршаллові Острови

51. Мексика

52. * Молдова

53. Монако

54. Намібія

55. Нідерланди

56. Hiyє

57. Нова 3еландiя

58. Норвегія

59. Острови Кука

60. Панама

61. Південно-Африканська Республіка

62. * Польща

63. Португалія

64. * Росія

65. * Румунія

66. Самоа

67. Сан-Марино

68. Сан-Томе і Принсіпі

69. Свазіленд

70. Сейшельські Острови

71. Ceнт-Вiнсент i Гренадіни

72. Ceнт-Кiтc i Heвic

73. Сент-Люсiя

74. * Сербія i Чорногорія

75. Словацька Республіка

76. Словенія

77. Сполучене КоролівствоВеликобританії та Північної Ірландії

78. Сполучені Штати Америки

79. Cуpинaм

80. Тонга

81. Тринідад i Тобаго

82. Туреччина

83. * Угорщина

84. Україна

85. ** Федеративна Республіка Німеччина

86. Фіджі

87. Фінляндія

88. Франція

89. Хорватія

90. * Чеська Республіка

91. Швейцарія

92. Швеція

93. Японія

 

Також наведемо перелік держав, з якими Україна має дво- чи багатосторонні договори, що містять положення про визнання документів без додаткового засвідчення (без легалізації).

1. Азербайджан

2. Албанія

3. Білорусь

4. Болгарія

5. Вірменія

6. Грузія

7. Естонія

8. Казахстан

9. Киргизія

10. Куба

11. Латвія

12. Литва

13. Македонія

14. Молдова

15. Монголія

16. Росія

17. Румунія

18. Польща

19. Таджикистан

20. Туркменістан

21. Угорщина

22. Чехія

23. Країни, що утворились на території колишньої Югославії (крім Словенії та Хорватії)

 

Читайте також

Робоча поїздка

Департамент соціальних питань та охорони здоров’я Южноукраїнської міської ради

16.04.2021 відбулась робоча поїздка за участю заступника міського голови з питань діяльності виконав...

Проблему з киснем можна вирішити!

Департамент соціальних питань та охорони здоров’я Южноукраїнської міської ради

В зв’язку із погіршенням епідеміологічної ситуації в Україна пов’язаної із розповсюдженн...

Орфанні хвороби: які безоплатні послуги може отримати пацієнт за Програмою медичних гарантій

Департамент соціальних питань та охорони здоров’я Южноукраїнської міської ради

Орфанні захворювання дуже різноманітні. Серед них — муковісцидоз, первинні імунодефіцити, хвор...

В допомогу роботодавцю - приблизний перелік документації з охорони праці для підприємств

Департамент соціальних питань та охорони здоров’я Южноукраїнської міської ради

В рамках відзначення Всесвітнього Дня охорони праці нагадуємо про перелік обов’язкової докумен...

До уваги керівників підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування!

Департамент соціальних питань та охорони здоров’я Южноукраїнської міської ради

В рамках відзначення Всесвітнього Дня охорони праці у 2021 році під девізом «Передбачати, готу...

Увага власникам дачних ділянок!

Департамент соціальних питань та охорони здоров’я Южноукраїнської міської ради

Видача талонів для пільгового проїзду на дачі розпочнеться з 13.04.2021. Видача талонів буде здій...

Народні депутати підтримали виплати бізнесу в «червоних» зонах по 8000 грн.

Департамент соціальних питань та охорони здоров’я Южноукраїнської міської ради

Верховна Рада ухвалила президентський законопроект про виплати 8 тис.грн підтримки для ФОП та найман...

Відбулася зустріч заступника міського голови Марії Дроздової з працівниками колективу КНП ЮМБЛ

Департамент соціальних питань та охорони здоров’я Южноукраїнської міської ради

  07.04.2021  вІдбулася зустріч профільного заступника міського голови Дроздової М.Б. з...