Щодо податкового боргу

12.11.2013 Версія для друку

У який спосіб можна отримати розстрочення податкового боргу та які документи для цього потрібні?

Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти. Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення/відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення/відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу приймається територіальним органом Міндоходів у межах одного бюджетного року. Також платник податків має право звернутися до суду із заявою про отримання розстрочки (відстрочки) грошових зобов’язань.

Підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу, або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Що таке податкова вимога та в яких випадках вона має бути надіслана?

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, у відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України, територіальний орган Міндоходів надсилає йому податкову вимогу, коли загальна сума податкового боргу перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, територіальний орган Міндоходів надсилає податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Які заходи щодо стягнення коштів та продажу майна боржників передбачені Податковим кодексом?

Територіальний орган Міндоходів здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання або вручення такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання територіальним органам Міндоходів, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Територіальний орган Міндоходів звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення територіального органу Міндоходів підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби.

В яких випадках виникає право податкової застави, та яке майно не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?

Право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені Податковим Кодексом України, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім окремих випадків, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.