Литвин Олександр Миколайович 

 07.01.1977 – 16.02.2023

Солдат 2 взводу охорони РУ БУ

Олександр Миколайович Литвин народився у Різдво 1977 року в Костянтинівці. Закінчив у Южноукраїнську школу № 2, потім машинобудівний ліцей, де отримав професію столяра. Далі поїхав у Новий Буг, де здобув ще одну професію – будівельник. Через стан здоров’я юнака не взяли в армію, тож після навчання він поїхав у Київ працювати. Шість років тому захворів батько, а два роки тому прийшла біда: помер старший брат, і Олександр вирішив повернутися до рідного міста, став підтримкою матері. Завдяки організаторським здібностям дав ладу двору багатоквартирного будинку. Чуйний, добрий – особливо його дуже любили діти, хоча власних Олександр не мав. У квітні чоловік пішов добровольцем у тероборону, а там через деякий час йому запропонували піти у ЗСУ, у десантно-штурмові війська. Мати, Валентина Олександрівна, не хотіла відпускати єдиного сина, наче відчувала, що станеться лихо, але син вперто повторював: «Хочу, щоб моя сім’я і моя країна жили краще. І хто, як не я?». 2 лютого 2023 року у Донецькій області Олександр Литвин, навідник відділення супроводження вантажів взводу охорони зазнав важкого поранення, впав у кому, а 16 лютого, попри зусилля лікарів, помер.

Похований на Алеї Слави Южноукраїнського кладовища.

Рішенням Южноукраїнської міської ради від 29.02.2024 №1624 присвоєно звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади» посмертно.