ЦУРІК
Василь Андрійович
Цурік Василь Андрійович народився 19 червня 1939 року. Він один з тих, хто першим в квітні 1975 року прибув на будівництво Південно-Українського енергокомплексу. Наказом начальника Управління будівництва Південно-Української АЕС В.А.Цурік зарахований в штат управління на посаду головного енергетика з 1 квітня 1975 року. Працював на даній посаді 25 років.
Василь Андрійович Цурік зробив великий особистий внесок у формування трудового колективу будівельників Південно-Українського енергокомплексу, створення необхідних передумов для початку спорудження міста Южноукраїнська та енергозабезпечення перших об'єктів житла та соцкультпобуту в селищі енергетиків на будівництві атомної станції.
Василь Андрійович Цурік з самого початку будівництва наполегливо та самовіддано працював над забезпеченням телефонного та радіозв'язку в місті, стабільної та безаварійної експлуатації електричних мереж, мереж водопостачання та водовідведення, перших очисних споруд селища енергетиків та будівельного майданчика, що забезпечило необхідні умови для своєчасного спорудження та якісного введення і дію 1,2 та 3 енергоблоків Південно-Української АЕС.
Василь Андрійович брав активну участь в громадському житті селища енергетиків та міста Южноукраїнська, очолював загін добровільної народної дружини, був наставником молоді, дійсним членом спілки винахідників та раціоналізаторів. У 1985 році закінчив громадський інститут патентоведення, під його безпосереднім керівництвом була значно вдосконалена Схема енергозбереження першочергових об'єктів будівництва другої черги Південно-Української АЕС.
За сумлінну працю та велику громадську роботу В.А.Цурік неодноразово заохочувався. В 1966 році він був нагороджений Почесною грамотою Міністерства енергетики та електрофікації СРСР, у 1979 році - Почесною грамотою будівництва Південно-Української АЕС, а в 1981 році - занесений до Книги Пошани будівництва Південно-Української АЕС. В 1984 році за значний внесок в спорудження та введення в дію першого енергоблоку Південно-Української АЕС Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 вересня 1984 року нагороджений урядовою нагородою - медаллю "За трудову доблесть". В 1987 році нагороджений медаллю "Ветеран праці".
Рішенням Южноукраїнської міської ради від 13.04.2005р. №450 присвоєно звання "Почесний громадянин міста Южноукраїнськ".
Помер 20 березня 2020 року.