Жорстоке ставлення до дітей породжує жорстокість між дітьми

Відділення поліції 25.05.2017 Версія для друку

Сім'я - це первинне середовище, де дитина повинна вчитися робити добро
(В.Сухомлинський)

Майбутнє кожної людини і людства в цілому потенційно залежить від підростаючого покоління, тому забезпечення прав дітей та їх правовий захист безумовно є основним завданням сучасності, у вирішенні якої має бути зацікавленим все світове співтовариство.

Дискримінація прав дитини

Більшість населення України і уявлення не має про особисті права дітей, Конвенцію ООН про права дитини, інші міжнародні документи цієї спеціалізації, про Закон України «Про попередження насильства у сім’ї», тому дуже легко порушити права дітей, бо історично склалося, що ці права завжди порушувались, до дітей не ставилися як до самостійної особистості. На жаль, дуже багато дорослих не вважають за потрібне і зараз визнавати ці права, бо бояться великої відповідальності, а також звикли до старих канонів виховання.

У Статті 2. Закону України «Про попередження насильства у сім’ї», яка називається Законодавство про попередження насильства в сім'ї, говориться:

«Законодавство про попередження насильства в сім'ї складається з Конституції України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо попередження насильства в сім'ї».

Дуже часто дорослі і не замислюються, що своїми вчинками дискримінують права дитини, тому і дітям і дорослим буде корисним знати, в яких випадках права дитини порушуються, здійснено насилля, які види насилля бувають тощо.

Над дитиною здійснено насилля, якщо:

• Їй нанесли побої;

• Її здоров'ю завдали шкоди;

• Порушили її статеву недоторканість й статеву свободу;

Дитину залякували, якщо:

• Їй вселяли страх за допомогою дій, жестів, поглядів,

• Використовували для залякування свій зріст, вік;

• На неї кричали;

• Їй загрожували насиллям по відношенню до інших (батькам дитини, друзям, тваринам та ін.).

До жорстокого ставлення також відноситься використання при цьому громадських інститутів:

• Релігійною організацією,

• Школою,

• Спецшколою для дітей,

• Притулком,

• Родичами,

• Психіатричною лікарнею і т.д.

Над дитиною здійснюють насилля, якщо використовують для цього ізоляцію:

• Контролюють її доступ до спілкування з однолітками, дорослими, братами і сестрами, бабусею і дідусем.

Над дитиною також здійснюють емоційне насилля, якщо:

• Її принижують, використовують образливі прізвиська;

• Її використовують як довірену особу;

• При спілкуванні з дитиною виявляється непослідовність;

• Дитину соромлять;

• Дитину використовують як засіб передачі інформації одному з батьків;

Над дитиною здійснено економічне насилля, якщо:

• Не задовольняються її основні потреби;

• Контролюється його поведінка за допомогою грошей;

• Дорослими розтрачуються сімейні гроші;

• Дитина використовується як засіб економічного торгу при розлученні батьків;

До дитини відносяться жорстоко, якщо використовують погрози:

• Погрози кинути її;

• Погрози самогубства;

• Погрози нанесення фізичної шкоди собі або родичам;

До дитини дорослі відносяться жорстоко, якщо використовують при цьому свої привілеї:

• Обходяться з дитиною як з підлеглим чи слугою;

• Відмовляються інформувати дитину про рішення, які відносяться безпосередньо до неї, її долі (про відвідини її батьками, опікунами, тощо).

• Дитину перебивають під час розмови.

Відповідальність за вчинення насильства в сім'ї регулюється Статтею 15 ЗУ «Про попередження насильства у сім’ї»

Члени сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність відповідно до закону.

Треба пам’ятати, що жорстока поведінка дорослих породжує жорстоку поведінку дітей. Тому в нашому суспільстві часто зустрічаються випадки жорстокого поводження між однолітками.

Які батьки, такі і діти, бо яблуко від яблуні не далеко падає. Шановні батьки, за вчинки своїх дітей відповідайте самі і не перекладайте відповідальність на вчителя, вихователя чи ще будь-кого.

За даними правозахисників, найчастіше діти говорять, що страждають від образ та побиття, а вчителі кажуть, що часто помічають приниження учнів один одним. Також діти зазначають, що агресорами в школі часто виступають декілька учнів разом. Проблеми насильства, мабуть, однакові для шкіл усього світу, але підходи і рівень їх вирішення різні.

Виділяється декілька груп підлітків, які схильні до вчинення агресії:

Одна група підлітків – вихідці з сім`ї середнього та заможнього статку, зовні благополучної. Діти з цих родин спрямовують агресію проти віртуальних образників. Основний інтерес такого підлітка – комп'ютерні ігри, фільми з сценами насильства, віртуальні погоні, агресивна музика.

Для іншої групи неповнолітніх агресорів характерним є те, що підлітки виховувалися у сім'ях з негативним соціально-психологічним кліматом – недбайливим або ворожим ставленням з боку батьків. У таких родинах застосовувались покарання у формі побиття, депривації, нехтування вітальними потребами. Часто саме в неблагополучних родинах діти отримали перший досвід насильства і згодом почали переносити його на однолітків чи менших за віком дітей. Загальновідомо, що в родинах з певними психологічними проблемами наявна алкоголізація, наркотизація, статеві девіації, інцест, що і є факторами формування ризикованої поведінки та деморалізації.

Тож, шановні батьки, придивіться уважніше до своїх дітей, до їхніх інтересів. Дізнайтесь, чи відчуває ваша дитина себе комфортно серед своїх однолітків. Цікавтесь справами ваших дітей, не зважаючи на вашу неймовірну зайнятість.

Читайте також