23 листопада - Ддень вшанування пам'яті жертв голодоморів
Пам'ятаємо 23.11.2024
Виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради
Голодомори стали національною трагедією і окремою сторінкою в історії українського народу, про яку м...
Чорна звістка з передової знову облетіла Южноукраїнську громаду - під час пекельного бою з ворогом на Донеччині загинув 24-річний старший солдат Олег Іванович Кавака, навідник 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу механізованої роти. Сьогодні на Площі палацу культури “Енергетик” відбулося прощання з Героєм...
Олег народився і виріс у смт. Костянтинівка, тут він дев’ять років навчався у школі, потім закінчив Вознесенський професійний ліцей. Строкову службу проходив у Національній Гвардії України. У 2020 році працевлаштувався на ДПТС “Квант” на посаду техніка засобів телекомунікацій. Хлопець миттєво влився в колектив, бо був добрим та позитивним, ніколи і нікому не відмовляв у допомозі, при цьому маючи золоті руки. Керівництво підприємства бачило, що це перспективний працівник, бо Олег відмінно розумівся на техніці, швидко навчався новому, тому пропонувало отримати вищу технічну освіту.
У 2020-му ж році Олег Кавака одружився із коханою дівчиною Єлізаветою, яку знав вже шість років. Мати Лізи була безмежно щаслива за доньку, бо навіть не уявляла, що взагалі можлива така любов: її зять носив кохану на руках, за три роки сімейного життя молодята жодного разу не сварилися. Мріяли про дітей, про власний магазин дитячого взуття, про безтурботне щасливе майбутнє... На початку війни Олег як колишній нацгвардієць один з перших був призваний до лав Збройних Сил України. Не вагався жодної секунди, бо вважав, що неможливо сидіти вдома, коли війна, коли потрібно захищати Державу. 3 березня 2022 року почав службу в артилерійських військах, в червні нинішнього року його перевели в піхоту. На відстані за допомогою месенджерів постійно спілкувався з Лізою, з батьками, зі старшим рідним братом Олександром, який також з початку війни служить у ЗСУ. За півтори роки Олег змужнів, посерйознішав, при цьому ніколи не втрачав оптимізму, любові до рідних, а головне – любові до життя. Воїн декілька разів на короткий час приїздив додому, дружина попри небезпеку навідувалась до свого чоловіка. От і цього разу Ліза приїхала у Донецьку область і чекала на зустріч з ним, але замість Олега її відвідали офіцери механізованого відділення і повідомили страшну звістку” “Ваш чоловік загинув у бою”... Той бій забрав життя десятків українських хлопців.
Під сірим небом та дощем южноукраїнці прощалися з Олегом Кавакою. На поховання приїхали також побратими загиблого Героя. Слова співчуття рідним та близьким висловили секретар міської ради Олександр Акуленко та начальник першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковник Євген Левченко. Хвилиною мовчання всі присутні вшанували пам'ять загиблих у цій страшній війні. Рідним Олега урочисто вручили прапор України, яким була вкрита його труна. Зі сльозами на очах люди несли Герою квіти, схиляли перед його тілом коліна
Олег Кавака похований на Алеї Слави Южноукраїнського кладовища, але він назавжди залишиться в пам’яті нашої громади. Спи спокійно, воїне, ти зробив для перемоги все, що зміг…
