Пам’ятаємо!
Пам'ятаємо 20.11.2024
Виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради
Сьогодні минають роковини загибелі Захисника України, воїна нашої громади, солдата, навідника десант...
Сьогодні наша громада попрощалася із жителем Южноукраїнська, захисником України, матросом Артемом Анатолійовичем Пасічником.
Рідні згадують Артема доброю, чесною, порядною людиною.
- Він з дитинства мав чудове почуття гумору, - розповідає рідна сестра Артема Аріна, - був артистичним, завжди жартував.
Він народився і виріс в Южноукраїнську. Після 11 класу почав працювати на себе. Робив всі види ремонтних робіт, мав «золоті руки» і фотографічну пам‘ять.
В дитинстві сестрі часто доводилось заступатись за нього, та коли Артем виріс – він дуже змужнів фізично.
І хоч чоловікові не довелося служити в лавах армії, коли почалася антитерористична операція на сході України у 2014 році, одразу пішов добровольцем, де боронив території нашої держави в найгарячіших точках більше двох років.
Після повернення з зони АТО знову займався своєю справою, закохався і будував стосунки.
Та всі плани на майбутнє перервали події, що почалися 24 лютого 2022 року. Артем не міг спокійно спостерігати за стрічкою новин, яка щохвилини пригнічувала розповідями про вторгнення російських військ, які нахабно розгромлювали все на своєму шляху. Уже наступного дня він з’явився до військкомату і відправився на захист своєї Батьківщини. Напередодні нового року, Артем отримав осколкове поранення руки, перебував у шпиталі, та до кінця не оговтавшись, повернувся на передову.
Траплялося, що захисник по два, три тижні не виходив на зв'язок, а потім дзвонив рідним і казав, що все добре. Останній раз, він зателефонував 20 січня мамі, вона відчула, що завжди позитивний син – пригнічений. Він розповів, що місце їх дислокації під постійними ворожими обстрілами: «Нас криють, мамо, без перестану!». А 23 січня його не стало…
- Він був хорошим сином та братом, - згадує сестра Аріна, - Його обожнювали племінники! Поруч з ними він і сам був наче дитя, грався, жартував! Для нас, його смерть – непоправна втрата. Але я вірю, що його душа потрапила до раю, бо він захищав Україну!
Сьогодні не тільки рідні, друзі, знайомі, жителі громади проводжали захисника територіальної цілісності України в останню дорогу, його побратими, попри всі складнощі, приїхали попрощатися з бойовим товаришем.
Глибокі співчуття рідним висловив заступник Южноукраїнського міського голови Сергій Горностай
- Артем був справжнім патріотом, - сказав він, - Вічна пам’ять нашому захиснику! Україна помститься кожному орку, який зазіхнув на наші землі і забрав життя наших співвітчизників.
Артема Пасічника провели в останню дорогу з усіма почестями. Прапор України, яким обгортали домовину передав мамі бійця начальник 1 відділення Вознесенського районного територіальногоцентру комплектування та соціальної підтримки, підполковник Микола Живогляд.
Присутні зустрічали та проводжали полеглого бійця стоячи на колінах, ще довго громада несла квіти до закритої труни та оплакувала загиблого солдата.
Дорогою ціною, ціною власного життя заплатив Артем Пасічник за наш спокій. Ця втрата, як і смерть кожного бійця на полі бою не буде марною. Ми щиро віримо, що скоро в Україні пролунає таке важливе та довгоочікуване слово: «Перемога!».
Світла та вічна пам'ять тобі, Герою!
