Пам’ятаємо!
Пам'ятаємо 20.11.2024
Виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради
Сьогодні минають роковини загибелі Захисника України, воїна нашої громади, солдата, навідника десант...
Клята війна продовжує забирати наших кращих синів, руйнувати життя живих та красти надії рідних на повернення зниклих безвісті. Сьогодні Южноукраїнська громада попрощалася з навідником екіпажу танкового взводу танкової роти танкового батальйону, солдатом Євгенієм Миколайовичем Федоренком, що загинув рівно два роки тому, 15 жовтня 2022 року… Йому назавжди буде 21 рік…
Євгеній народився у селі Богданівка у 2001 році. Зростав добрим, чуйним до людей. Після закінчення Богданівської школи вступив до Южноукраїнського професійного ліцею, де здобув професію зварювальника.
Коли почалася антитерористична операція на сході України, Євгеній був підлітком. Патріотизм військових вразив настільки, що у серці хлопця зародилася мрія про військову форму. 23 липня 2020 року Євгеній був призваний на строкову службу в армії, а після неї, ні з ким не порадившись, підписав контракт. Під час служби ніколи ні на що не скаржився, запевняв матір, що все буде добре. Але під час штурмових дій в районі П’ятихатки Херсонської області вороги з літаків розбомбили українських військових. З того дня життя матері, Наталії Олександрівни, розділилося на «до» та «після». Вона не знала, що з її сином, де він – телефон просто був «поза зоною досяжності», а від побратимів єдиного сина – жодної звістки. Два роки вона вірила, що він живий та ось-ось повернеться, та не судилося… ДНК-експертиза зруйнувала сподівання матері: танкіст Євгеній Федоренко героїчно загинув 15 жовтня 2022 року, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність…
Співчуття матері Героя та його близьким висловили секретар міської ради Денис Кравченко та головний сержант роти охорони першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки Андрій Медведєв. Жителі громади вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблого Євгенія Федоренка. Державний прапор України, яким було вкрито труну з тілом воїна, Андрій Медведєв передав його матері. Містяни прощалися з молодим танкістом, схиляючи голови перед труною. Також зі своїм випускником попрощалися учні та педагоги Южноукраїнського професійного ліцею, після чого Євгеній Миколайович Федоренко був похований на малій Батьківщині – у сусідньому селі Богданівка.
Пам’ять про мужнього воїна назавжди житиме в наших серцях!
