Пам’ятаємо!
Пам'ятаємо 20.11.2024
Виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради
Сьогодні минають роковини загибелі Захисника України, воїна нашої громади, солдата, навідника десант...
Сьогодні, 4 грудня, біля ПК «Енергетик» попрощалися з Захисником України, місцевим жителем Сергієм Рудьєвим. Молодому чоловіку було всього 19 років…
Сергій народився в Южноукраїнську. Був вихованцем восьмого дитячого садочка, навчався у четвертій школі. У десятирічному віці почав заробляти власні гроші – розносив листівки, працював автомийником, вантажником. Після закінчення школи хлопець вступив до професійного машинобудівного ліцею, де здобув дві професії - автослюсаря та зварювальника. Майстри ліцею згадують, що Сергій був світлою та доброю дитиною: учнів не кривдив, поважав викладачів, а якщо до нього зверталися з проханнями про допомогу, ніколи не відмовляв. Спочатку до навчання ставився не дуже відповідально, але вже на другому курсі захопився технікою, із задоволенням з нею працював.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Сергій вступив до лав добровольчого формування територіальної оборони, поєднував навчання та захист громади, морально підтримував своїх однокурсників. Мріяв про військову форму Національної Гвардії України, тож, отримавши диплом ліцею, невдовзі пішов у військкомат. 2 жовтня 2023 року він підписав контракт на три роки, щоправда потрапив не в Нацгвардію, як мріяв, а в не менш елітні війська - десантно-штурмові. Після тритижневого навчання у Великобританії опинився на фронті. 20 листопада, мужньо виконуючи військовий обов’язок, відданий військовій присязі Сергій Рудьєв загинув поблизу населеного пункту Вербове Запорізької області.
У нього залишилися мати та старший брат Олександр, який також у лавах ЗСУ виборює свободу і незалежність Батьківщини.
Зі словами співчуття до рідних Сергія звернулися: заступниця міського голови Марія Дроздова, начальник першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євген Левченко.
- Війна – це болісні втрати… І, на жаль, ми втрачаємо молодих хлопців, яким би ще жити і жити. Та не судилося!, - сказала Марія Дроздова, - Від себе особисто та від усієї громади висловлюю глибокі співчуття рідним Сергія. Найщиріша подяка за виховання справжнього патріота. Герої не вмирають! Слава Україні.
- Що таке 19 років? В цей час життя тільки починається, - заначив Євген Левченко, - Сергій свідомо, у своєму юному віці, заключив контракт, аби захищати Україну. Щирі співчуття рідним! Світла пам'ять нашому Герою!
Цього дня, віддати шану оборонцю прийшли рідні, бойові побратими, друзі та жителі громади.
Присутні вшанували пам’ять Захисника хвилиною мовчання. Проводжали і зустрічали домовину, стоячи на колінах.
Смерть Сергія – це не тільки біль родини, це біль усієї громади, це біль усієї країни. Справжній патріот, вірний захисник України. Таким він назавжди залишиться у нашій пам’яті, а його ім’я навіки буде взірцем мужності, патріотизму та незламності.
