День легеневої гіпертензії

НКП ПУ МЦПМСД 30.10.2023 Версія для друку

Легенева (артеріальна) гіпертензія (ЛГ) — синдром, пов’язаний з групою різних за своєю природою захворювань, при якому відзначають складні порушення функції ендотелію легеневих судин, його проліферацію та ремоделювання легеневих судин. Перебіг захворювання характеризується прогресуючим підвищенням легеневого судинного опору (ЛСО), що призводить до порушення функції ПШ, СН і передчасної смерті. Основною клінічною ознакою ЛГ є рівень середнього АТ в ЛА >25 мм рт. ст. у спокої і 30 — під час навантаження. ПШ — насос системи низького тиску, що добре адаптується до навантаження об’ємом, але дуже погано — до навантаження тиском, що призводить до його гіпертрофії та дисфункції. Легеневе серце (сor pulmonale) визначають при розвитку дисфункції ПШ внаслідок ЛГ, асоційованої з хронічними захворюваннями паренхіми легень.

Специфічних симптомів для ЛГ немає. Початкові прояви ЛГ можуть бути мінімальними, що може призвести до запізнення діагностики на ранній стадії захворювання. Найчастіше при підозрі на ЛГ використовують скринінговий метод. Підозра на ЛГ має виникнути з появою таких загальних симптомів, як задишка, втома, слабкість, біль у грудях (за типом стенокардії), серцебиття, синкопальні стани, кашель (іноді кровохаркання), відчуття тяжкості у правому підребер’ї та збільшення об’єму живота. Симптоми у стані спокою відзначають, як правило, у гострих або запущених випадках, а також при дуже швидкому прогресуванні ЛГ. В інших випадках симптоми розмиті й неспецифічні та часто призводять до неправильної діагностики інших захворювань серця і легень.

ЛГ може бути виявлена в пацієнтів без будь-яких симптомів при скринінгових дослідженнях, особливо серед хворих групи ризику або зі схильністю до розвитку ЛГ: системні захворювання сполучної тканини, портальна гіпертензія, ВІЛ-інфекція, вроджені вади серця, ХОХЛ, лівошлуночкова СН.

Іноді підозра на наявність ЛГ виникає при випадковому обстеженні: рентгенографії, ЕКГ.

Мета лікування легеневої гіпертензії — зменшення вираженості симптомів, уповільнення прогресування захворювання, поліпшення якості життя хворих і збільшення його тривалості. Лікування необхідно починати одразу ж після встановлення діагнозу.

Хворі з ЛГ мають уникати надмірних фізичних навантажень, різких змін пози тіла (ризик ортостатичних реакцій і синкопе), тютюнопаління, надмірного споживання кухонної солі. Не слід використовувати протизаплідні засоби, що містять естрогени, необхідно також запобігати вагітності у зв’язку з високим ризиком материнської смертності (50%). Рекомендується уникати прийому препаратів (втому числі рослинного походження), що містять потенційні вазоконстрикторні речовини. Бажано запобігати простудним захворюванням, проводити вакцинацію проти грипу, соvid-19. Хворим з ЛГ слід виключити підйом угори (>1 тис. м над рівнем моря).

При тривалій подорожі рекомендується робити короткі перерви для нетривалих прогулянок кожні 2 год. У літаках рекомендується вставати з крісла і ходити по салону.