Відбувся мітинг-реквієм, присвячений Дню пам’яті жертв Голодоморів
Пам'ятаємо 23.11.2024
Виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради
23 листопада у Південноукраїнську біля пам’ятного знаку «Скорботний Ангел» відбувс...
”Християнство: віхи
історії в Україні”
Незважаючи на те, що Хрещення Русі відбулося більше тисячі років тому, «День хрещення Київської Русі - Україна» з'явився в календарі офіційних українських професійних свят порівняно недавно, в 2008 році, після того, як 25 липня 2008 року, в столиці республіки місті-герої Києві, третій президент України Віктор Андрійович Ющенко, «враховуючи значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства, на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури і духовності, Українського фонду культури, Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви , громадськості »підписав Указ № 668/2008« День хрещення Київської Русі - Україна »який наказував відзначати цей день щороку двадцять восьмого липня,« в день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира - хрестителя Київської Русі ».
В міських бібліотеках оформлено тематичні книжкові виставки: ”Християнство: віхи історії в Україні”, “Національні святині України”, “Хрещення України – Русі і шлях культури”, присвячених цієї події.
Хрещення Київської Русі - одне з найважливіших культурних подій в історії Стародавньої Русі. Воно поклало кінець язичницької і початок християнської історії Русі. Найдавніша літопис розповідає, що навесні 988 року все населення міста Києва урочисто хрестилися у водах річки Дніпро. Але ще за кілька століть до цього часу християнська проповідь доходила до тих земель, які потім стали Руссю. У літописі збереглося оповідь, що апостол Андрій, учень Ісуса Христа піднявся по Дніпру до тієї гори, де потім виріс Київ, поставив там хрест і передбачив, що тут буде велике місто. В IV столітті християнство проникло до хазарів, що жили в південній Росії, від Кавказу і Волги до Дніпра. У IX столітті християнство стало поширюватися серед слов'ян завдяки працям святих братів Кирила і Мефодія, синів грецького губернатора міста Салоніки. Деякий час вони займали державні посади, але потім обидва пішли в монастир. У 862 році брати склали слов'янську азбуку і переклали Новий Завіт на слов'янську мову. Завдяки їх працям слов'яни з самого початку могли вчитися православній вірі на своїй рідній мові. В кінці IX століття в південноросійських містах були побудовані перші церкви. Першою київською княгинею прийняла християнство була Ольга, яка правила Київською Руссю під час малолітства сина свого Святослава. Святий князь Володимир був вихований своєю бабусею Ольгою, яка і підготувала його до прийняття християнства. Навесні 988 року Володимир велів зібрати всіх киян на берег Дніпра. Він кликав прийти всіх - «якому друг», а Володимира кияни дуже любили. Дорослі входили в воду, тримаючи дітей на руках. Священики стояли на березі читали молитви, давали імена християнам. Князь Володимир молився і дякував Богові за просвітництво свого народу. З хрещенням у житті князя Володимира відбулися зміни. Він не хотів більше воювати і піднімав меч тільки для захисту своєї держави. На широкому княжому дворі він влаштовував свято частування для свого народу. Разом з християнством на Русь прийшли писемність і книги. У той час книгодрукування ще не існувало, і книги переписувалися від руки. Листуванням і перекладом книг займалися монахи. Під впливом християнства жорстокі язичницькі звичаї стали пом'якшуватися, тому що церква принесла вчення про любов і ласки. Володимир став кликати в свою країну не тільки вчителів і проповідників, але і художників і майстрів.
Київська Русь X століття увійшла в сім'ю європейських християнських народів. Київські князі породичалися з королівськими сім'ями інших країн. З'явилося в Києві книжкове навчання, розвинулася архітектура, іконопис, з'явилися перші літературні твори. Місто Київ вражав приїжджих іноземців своєю красою.
Можна сказати, що з хрещенням Київської Русі почалася її культурна і державне життя.
