Ринник Сергій Вікторович
09.04.1990 – 03.12.2023
Сапер інженерно-саперного взводу механізованого батальйону, солдат
Загинув у Бахмутському районі Донецької області.
Сергій народився у селі Козубівка Доманівського району. У 1994 році його сім’я – батьки та старша сестра – переїхали у Южноукраїнськ. У шестирічному віці Сергій захопився дзюдо, яким займався до 17 років і доріс до розряду кандидата у майстри спорту. У 2005 році він стан чемпіоном України серед школярів у своєму віці, а також неодноразово виборював медалі на міжнародних турнірах. Навчався у декількох школах міста, у тому числі у гімназії. Вчитель фізичної культури гімназії згадує: «Сергій був дуже відповідальним, сміливим, скромним, чудовим хлопцем. Хоча він був дуже фізично сильним, але з великою мудрістю користувався нею /силою/. Був вірним другом та товаришем».
Після дев’ятого класу у місцевому машинобудівному ліцеї отримав професії каменяр-монтажник-зварювальник. Багато працював в різних містах України та за кордоном. Піклуючись про батьків, здійснив їхню мрію про дачу – подарував їм будинок у Богданівці. Декілька років тому вирішив залишитися в Южноукраїнську, працюючи у підприємстві «Теплоенергомонтаж». Згодом зустрів своє кохання – Інгу. Вони мріяли побратися, але у грудні 2022 року Сергія призвали до лав Збройних Сил України. Близько двох місяців опановував військову професію сапера. У лютому опинився на фронті. З батьками, коханою, друзями спілкувався часто, але багато не розповідав, особливо матері. Мовляв: «У мене все добре: не голодний, в теплі. Бережіть себе». А за декілька днів до загибелі зізнався: «Мамо, мені важко…» Чому – так і не зміг пояснити. 13 березня солдат Сергій Ринник загинув біля Диліївці Донецької області. Без люблячого та порядного сина залишилися батьки, без брата та дядька сестра з дітьми, без коханої людини наречена…
Восьмирічна Софійка, яку хрестив Сергій, написала йому прощального листа: «Хрещений Сергій! Ти був дуже добрий. Ми тебе любим и завжди будемо любить. Ми ніколи не забудемо тебе. Ти назавжди в нашому серці!»
Похований на Алеї Слави Южноукраїнського кладовища.
Рішенням Південноукраїнської міської ради від 28.11.2024 №2099 присвоєно звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади» посмертно.
