КРАВЧЕНКО Микола Михайлович

02.08.1988 – 26.03.2024

Молодший сержант, заступник командира бойової машини, навідник-оператор 2-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону

Микола народився в Южноукраїнську, тут навчався до восьмого класу, а потім його сім’я переїхала на захід України. Після дев’ятого класу закінчив Квасилівський професійний ліцей Рівненської області, де здобув професію зварювальника. З часом разом із батьками повернувся до Южноукраїнська. Тут працював у будівельній сфері на місцевих підприємствах, зокрема у ПрАТ «Юженергобуд». Микола завжди мав багато друзів, був добрим сином батькам та братом трьом своїм сестрам та брату: роботящий, турботливий, він ніколи не відмовляв, коли друзі або члени сім’ї просили про допомогу. Дуже любив транспорт, тож і плекав мрію про велику машину та про подорожі Україною. У квітні 2023 року сам пішов до військкомату. Своє рішення пояснив коротко: треба йти.

Побратими розповіли про Миколу: «У нього був позивний Крава. Він завжди на відмінно виконував бойові завдання. Неодноразово опинявся у шпиталях через поранення, контузії, обмороження, а коли повертався, від нього ніхто ніколи не чув таких слів, як «я не можу», «я боюся». Маючи великий бойовий досвід, завжди допомагав адаптуватися новачкам. Сам він багато разів брав участь у штурмах, забирав з нулю під страшними обстрілами «трьохсотих», «двохсотих». На нього завжди можна було розраховувати, і ми знали, що він ніколи не підведе. Він був чесною, справедливою, хорошою людиною, душею нашого колективу та справжнім Героєм. Таких, як він, дуже мало, і ми пишаємося, що несли службу разом із ним».

Микола під час служби здійснив свою мрію – придбав джип. Готувався до здійснення ще однієї мрії – збирався освідчитися коханій дівчині Світлані. Йому залишалося чотири дні до відпустки, але ж він замінив собою хворого побратима та вийшов на нуль. На жаль, в останнє… Микола Кравченко героїчно загинув 26 березня 2024 року в бою за свободу й незалежність України в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.

Герой похований на Алеї Слави Южноукраїнського кладовища.

Рішенням Південноукраїнської міської ради від 28.11.2024 №2099 присвоєно звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади» посмертно.