«Це саме той ветеран»
Соцзахист 21.11.2024
Вознесенська районна військова адміністрація
Український ветеранський фонд запустив інформаційну кампанію, щоб нагадати — кожен ветеран зас...
Дана тема є досить актуальною, оскільки майже на кожному підприємстві щороку виникає подібна ситуація: робочий рік закінчується, однак не всі працівники використали своє право на відпочинок, тобто не були у відпустці. Або були всього декілька днів і використали лише частину відпустки. Причини для цього можуть бути різні: то працівник сам не хоче йти у відпустку, то на підприємстві багато роботи та його ніким замінити. І якщо це повторюється з року в рік, невикористані відпустки накопичуються.
Ситуація, за якої працівникам підприємства систематично не надаються відпустки, може викликати у контролюючих органів обґрунтовані підстави вважати, що роботодавець порушує законодавство про працю. Адже поряд із правовими нормами про право працівника на відпочинок, у тому числі, на відпустки, існують правові норми про обов’язок роботодавця забезпечувати надання таких відпусток (ст.45 Конституції України, ст.74 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), ст.2 Закону України «Про відпустки». Очевидно, що саме вказаними правовими нормами керуватимуться контролюючі органи.
Отже, законодавством України для роботодавця визначено обов’язок надавати відпустки працівникам. Відповідно, невиконання даного обов’язку може мати для роботодавця негативні наслідки.
Статтею 11 цього Закону забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.
Ненадання щорічних відпусток у терміни, визначені Законом України «Про відпустки» та КЗпП, є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавець може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством (Лист Міністерства соціальної політики України від 21.06.2012 р. N 207/13/116-12 «Про грошову компенсацію за невикористану відпустку»).
Відповідно до вищезазначеного Закону та роз’яснень Міністерства соціальної політики – черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Роботодавець, виходячи зі свого обов’язку надати працівникові щорічну відпустку, має право відправити в неї працівника. Згода працівника для цього не потрібна. Тому, якщо працівник відмовляється використати надане йому Конституцією та Законами України, право на відпочинок (щорічну відпустку), роботодавець, на підставі графіка відпусток та Правил внутрішнього трудового розпорядку, може видати наказ про надання працівникові відпустки без його заяви. В наказі слід зазначити дату початку відпустки та кількість календарних днів. Якщо конкретна дата початку відпустки визначена графіком відпусток, і графік доведено до працівника під підпис, то відповідно до ч.11 ст.10 Закону України «Про відпустки» не пізніше, як за два тижні до встановленого графіком терміну роботодавець має письмово повідомити працівника про дату початку відпустки. Зазвичай у вказаний термін видається наказ і працівника ознайомлюють із ним.
Бухгалтерія, у свою чергу, має виплатити заробітну плату за час відпустки не пізніше ніж за три дні до її початку (ч.1 ст.21 цього Закону). Якщо працівник усупереч наказу роботодавця прийде на роботу під час відпустки, роботодавець має право не допустити його до роботи.
Відповідно до ст.139 КЗпП усі працівники зобов'язані своєчасно і точно виконувати розпорядження (накази) роботодавця. За їх невиконання працівника може бути притягнено до дисциплінарної відповідальності.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідальність за порушення строків надання щорічних відпусток може бути застосована як до роботодавця, так і до працівника, тому не варто нехтувати законодавчими нормами, що призводять до подібних ситуацій.
Даному питанню необхідно приділити особливу увагу ще й тому, що наразі розглядається проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку надання відпусток», який спрямований на врегулювання питань своєчасного та цільового використання працівниками щорічних відпусток, а також припиненню практики надмірного їх накопичення за декілька років і посиленню відповідальності роботодавців за порушення порядку надання щорічних відпусток.
Окрім питань, пов’язаних з регулюванням відпусток за попередні періоди, даним законопроектом передбачається внесення змін до КЗпП та Закону України «Про відпустки» стосовно виплати грошової компенсації за решту днів щорічної відпустки, що перевищують 24 календарні дні, які своєчасно не були використані працівниками. Також врегульовуються порядок та умови надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Пропонується надавати працівникам, які одночасно навчаються у декількох вищих навчальних закладах, навчальну відпустку за їхнім вибором в одному з них. Якщо працівники здобувають другу (наступну) вищу освіту, то право на оплачувану навчальну відпустку вони матимуть лише в разі їх направлення на навчання роботодавцем. Водночас передбачається у такому випадку право працівників на відпустку без збереження заробітної плати.
Також пропонується: збільшити тривалість відпустки без збереження заробітної плати, яка надається за угодою сторін трудового договору, та внести доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення - з метою посилення відповідальності роботодавців за порушення порядку надання (компенсації) відпусток.
