ПАМ’ЯТАЄМО!
Пам'ятаємо 21.07.2025
Виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради
Сьогодні минають роковини загибелі Захисника України, воїна нашої громади, старшого лейтенанта, кома...
Головний сержант Валентин Вікторович Сліпченко, що воював з лютого 2022 року, повернувся додому. Але не так, як мріяли рідні та сподівалися друзі. Земля, за яку він боровся, тепер стала його останнім прихистком. Сьогодні наша громада провела в останню путь воїна, який віддав своє життя за свободу країни, за майбутнє, за нас.
Валентин народився і виріс у Південноукраїнську. Навчався у двох школах – нині це третій та перший ліцеї. У місцевому професійному коледжі опанував професію каменяра-монтажника. У дитинстві декілька років відвідував ансамбль народного танцю «Квіти України», але найбільшим захопленням у його житті був футбол. Спокійний, врівноважений, товариський, готовий прийти на допомогу – таким його знали товариші по грі. Він захищав ворота команди спочатку у дитячих, потім у юнацьких змаганнях. Після закінчення навчання у професійному коледжі юнак у 2013 році пройшов строкову службу, після якої на контрактній основі вступив до лав Національної Гвардії України. Окрім бездоганної служби, Валентин захищав честь військової частини у цехових змаганнях з футзалу. Також брав участь у аматорських міських та обласних змаганнях. Після п’яти років служби у Нацгвардії з особистих причин звільнився та влаштувався на роботу у мережу супермаркетів АТБ.
На другий день після початку повномасштабного вторгнення Валентин був мобілізований. Пройшов пекло війни у різних фронтових областях України. Місяць тому відбулася важлива подія: воїн одружився з військовою на ім’я Анастасія. Безліч планів та мрій, надії на світле майбутнє з коханою – все це було розтрощено: 31 березня головний сержант Валентин Сліпченко, сапер інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 3-го десантно-штурмового батальйону загинув на полі бою у Суджанському районі Курської області, мужньо виконавши військовий обов’язок…
Нічим не втамувати пекучий біль матері, у якої Валентин був єдиною дитиною, страждання молодої дружини, відчуття спустошення дітей воїна та його рідних…
Слова співчуття рідним та близьким Героя висловили заступник міського голови Марія Дроздова та начальник відділення рекрутингу та комплектування другого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Максим Тофан. Військовий урочисто передав матері загиблого прапор, яким було вкрито труну з тілом Валентина. З воїном сьогодні прощалися рідні, військові, футбольні товариші, друзі, знайомі. Присутні на площі палацу культури «Енергетик» віддали шану загиблому герою, стоячи на колінах…
