ПАМ’ЯТАЄМО!
Сьогодні минають роковини загибелі Захисника України, воїна нашої громади, головного сержанта, сапер...
Res --> 1
Сьогодні мешканці Південноукраїнська зібралися на площі перед Палацом культури «Енергетик», щоб провести в останню путь мужнього воїна, земляка й колегу Миколу Васильовича Гузя. Серед присутніх було багато працівників ВП ПАЕС, адже саме там загиблий довгі роки працював і здобув щиру повагу колективу. Люди прийшли з квітами, зі сльозами й болем у серці, щоб схилити голови перед його подвигом.
Микола народився у 1974 році в селі Володимирівка Доманівського району, у родині бухгалтерів, де цінували працю й людяність. Закінчив місцеву школу, навчався у Первомайському політехнічному коледжі, а згодом служив у десантних військах. Повернувшись додому, працював, будував життя, у 1998 році одружився. Найбільшим скарбом для нього стали дві доньки, яких він ніжно любив і завжди підтримував.
Багато років Микола працював на Південноукраїнській АЕС ізолювальником, створюючи добробут для своєї родини. У 2014 році, коли країна потребувала захисту, він став до лав Збройних Сил України. У складі 57-ї окремої механізованої бригади тримав оборону біля Горлівки та інших гарячих точок Донбасу. За службу отримав відзнаки й нагороди, але найбільшою цінністю для нього була довіра побратимів і любов рідних.
Після повернення з АТО він продовжив службу у воєнізованій охороні ПАЕС. А коли у 2022 році війна охопила всю країну, Микола знову був готовий стати до бою. У серпні 2023 року його мобілізували, він пройшов навчання в Іспанії й 25 листопада вирушив на фронт. 28 листопада під час виконання бойового завдання Микола зник безвісти. Два роки рідні чекали на звістку, жили надією та молитвами, і лише у березні 2026 року стало відомо про збіг ДНК… Встановлено, що Микола Васильович Гузь, стрілець-помічник гранатометника 2-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону, вірний військовій присязі , загинув 29 листопада 2023 року у бою за Батьківщину в районі населеного пункту Роботине Запорізької області.
До рідних і близьких звернулися зі словами скорботи та вдячності за подвиг воїна заступник міського голови Сергій Горностай, начальник відділення ЦВС Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Андрій Чорний, а також заступник генерального директора з персоналу філії ВП ПАЕС Сергій Котельник. Їхні слова були сповнені болю, але й глибокої пошани до людини, яка віддала життя заради України.
Під час поховання майор Андрій Чорний урочисто передав рідним загиблого державний прапор, яким було вкрито труну — як знак пошани від усієї держави. Люди стояли на колінах, схиляючи голови перед його подвигом. Рідні, друзі, колеги й земляки єдиним болем проводжали Миколу Васильовича Гузя в останню дорогу.
Вічна пам’ять і слава мужньому воїну, який не вагався віддати найдорожче — власне життя — заради рідної землі та своїх дітей.

































Сьогодні минають роковини загибелі Захисника України, воїна нашої громади, головного сержанта, сапер...
Сьогодні минають другі роковини загибелі нашого земляка — військовослужбовця 59-ї окремої...
Сьогодні минають четверті роковини загибелі Захисника України, воїна нашої громади, молодшого сержан...
Сьогодні минають другі роковини загибелі Захисника України, воїна нашої громади, молодшого сержанта,...
Сьогодні минають четверті роковини загибелі Захисника України, воїна нашої громади, старшого матроса...
Ми вшановуємо пам'ять дідів, прадідів, які визволяли наші землі від нацистських загарбникі...
Сьогодні минають другі роковини загибелі Захисника України, воїна нашої громади, солдата, кухара їда...
Сьогодні минають треті роковини загибелі Захисника України, воїна нашої громади, старшого лейтенанта...
З біллю та сумом повідомляємо, що житель нашої громади, сержант, стрілець – помічник гранатоме...
Сьогодні минають треті роковини загибелі Захисника України, воїна нашої громади, солдата, сапера 1-г...