Оздоровлення дітей у 2026 році
Соцзахист 21.04.2026
Управління соціального захисту населення Південноукраїнської міської ради
У надзвичайних ситуаціях кожна хвилина може стати вирішальною. Людям з обмеженими можливостями значно важче самостійно подбати про себе під час евакуації. Тому правильна її організація дуже важлива.
Люди, які не здатні самостійно пересуватися, орієнтуватися, спілкуватися, контролювати свою поведінку та обслуговувати себе без сторонньої допомоги через певні фізичні або психічні розлади функцій організму, потребують особливої допомоги у надзвичайних ситуаціях, що можуть призвести до виникнення загрози їхньому життю або здоров’ю, а також до неможливості проживання на такій території чи об’єкті. Маломобільні групи населення ‒ це люди, що відчувають труднощі під час самостійного пересування чи орієнтування в просторі.
До маломобільних груп населення належать:
- люди з інвалідністю,
- люди з тимчасовим порушенням здоров’я,
- вагітні жінки,
- особи похилого віку,
- люди з дитячими візочками тощо.
Під час евакуації за потреби організовуються вивезення та розміщення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення у безпечний район згідно з Порядком проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.
Заздалегідь у плані евакуації населення зазначається інформація щодо:
- кількості осіб з інвалідністю та осіб, які їх супроводжують;
- транспортних засобів, що будуть залучені;
- пунктів посадки (висадки) осіб з інвалідністю;
- забезпечення транспортних засобів спеціальним обладнанням для посадки (висадки) та перевезення осіб з інвалідністю;
- залучення спеціального медичного транспорту для перевезення осіб з інвалідністю (за потреби).
Створення шляхів евакуації для маломобільних груп населення дуже трудомістке. Адже важливо не лише продумати й створити шляхи екстреного виходу, але й забезпечити всі умови для легкої й безпечної евакуації у разі виникнення небезпеки.
Слід зважати на такі фактори:
- низька швидкість руху;
- використання під час руху допоміжних засобів (милиці, палиці, протези, інвалідні візки);
- знижена маневреність під час руху складними ділянками евакуаційного маршруту (повороти, звуження, місця злиття потоків);
- труднощі під час долання перешкод на шляху (відчинення дверей тощо);
- труднощі з читанням покажчиків шляхів евакуації, сприйняття сигналів оповіщення.
Виконання будь-яких заходів щодо захисту, зокрема евакуації, починається з оповіщення та інформування. Тому доведення сигналів оповіщення під час проведення евакуації та інформування населення про порядок дій на різних її етапах, повідомлення про обстановку, що склалася, організовуються у доступній для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення формі.
Планування відповідних дій, підготовка й застосування комплексу засобів і способів повинні базуватися на конкретній інформації про кількість та особливості стану осіб, що потребують допомоги. Як показує практика, саме через недостатність такої інформації не повною мірою реалізується потенціал можливостей органів управління цивільного захисту для допомоги тим, хто її потребує, в умовах надзвичайної ситуації.
Яку інформацію слід зібрати перед ухваленням плану евакуації
- кількість осіб з інвалідністю з порушенням опорно-рухового апарату (окремо визначається кількість тих, хто пересувається самостійно, і тих, хто на інвалідних кріслах, хто перебуває у лежачому стані);
- кількість осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які потребують під час проведення евакуації допомоги сторонніх осіб та медичного забезпечення;
- кількість осіб, які супроводжують осіб з інвалідністю;
- медичний персонал, потрібний для супроводу осіб з інвалідністю;
- місця постійного проживання (перебування) осіб з інвалідністю;
- маршрути руху до збірних пунктів евакуації;
- порядок прибуття осіб з інвалідністю, які самостійно не можуть пересуватися, до збірних пунктів евакуації або проведення їхньої евакуації з місця проживання;
- способи оповіщення та інформування осіб з інвалідністю залежно від характеру інвалідності.
За матеріалами журналу «Охорона праці»
