Спрощений режим регулювання трудових відносин
Соцзахист 26.08.2026
Управління соціального захисту населення Південноукраїнської міської ради
Статус учасників бойових дій та інвалідів війни визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (інваліда війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на «військову» відпустку. Причому неважливо, працює він за основним місцем роботи чи за сумісництвом. Право на таку відпустку передбачене статтею 77-2 Кодексу законів про працю України і статтею 16-2 Закону України «Про відпустки».
Відповідно до статті 16-2 Закону «Про відпустки» учасники бойових дій, інваліди війни, статус яких визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», мають право на додаткову оплачувану відпустку. Тривалість такої відпустки становить 14 календарних днів на рік.
Додаткова відпустка учасника бойових дій не належить до щорічних відпусток. Норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток, на неї не поширюються. Тому, надаючи додаткову відпустку учасника бойових дій, роботодавець зобов’язаний ураховувати деякі особливості додаткової відпустки учасника бойових дій:
- надається за календарний рік. Причому право працівника на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості не залежить від відпрацьованого часу в такому календарному році. Так, відпрацювавши один робочий день у поточному календарному році, працівник матиме право на таку відпустку повної тривалості — 14 календарних днів;
- надається понад щорічні основну та додаткову відпустки;
- має бути використана працівником протягом календарного року. Якщо працівник не реалізував своє право на таку відпустку в поточному році, перенесення її на наступний не допускається;
- не може бути перенесена або продовжена з причин, зазначених у статті 11 Закону «Про відпустки», у тому числі й у зв’язку з хворобою працівника, що збіглася з періодом додаткової відпустки учасника бойових дій;
- не продовжується на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки. Такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку;
- може бути використана працівником як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, за наявності документів, що підтверджують право на неї (наприклад, посвідчення учасника бойових дій).
Якщо такий працівник у поточному календарному році до влаштування до цієї установи працював у іншого роботодавця і скористався правом на таку відпустку, то теперішній роботодавець додаткову відпустку учасника бойових дій за поточний календарний рік не надає.
Якщо ж працівник, який має право на додаткову відпустку учасника бойових дій, у поточному календарному році ніде не працював або працював у іншого роботодавця, але права на таку відпустку тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи у цій установі, то теперішній роботодавець зобов’язаний надати такому працівнику додаткову відпустку учасника бойових дій за поточний календарний рік.
