Економічне насильство – форма домашнього насильства
Управління соціального захисту населення Південноукраїнської міської
Економічне насильство – форма домашнього насильства, що руйнує фінансову незалежність та...
Незважаючи на те, що багато людей вважають, що рабства більше не існує, близько дев'яти мільйонів дітей у світі перебуває в рабстві. Саме тому дата 16 квітня була обрана як всесвітній день боротьби з дитячим рабством на згадку про вбивство юного пакистанця Ікбала Масіха, вбитого у віці 12 років за те, що він повстав проти життя в рабстві.
Поняття дитячого рабства трактується як примусова експлуатація дитини заради чужої вигоди. Рабство було першою з проблем у галузі прав людини, яка викликала серйозну міжнародну стурбованість.
Торгівля людьми, рабство та примусова експлуатація дітей завжди були поза площиною прав і основоположних свобод людини. Проблема рабства є надскладною та потребує комплексного підходу до її вирішення. Тому перші Конвенції про дитячу працю були прийняті задовго до Декларації прав дитини (1959 рік) та Конвенції ООН про права дитини (1989 рік).
Першу Конвенцію про мінімальний вік приймання дітей на роботу в промисловості (Вашингтон) прийняла в 1919 році Міжнародна організація праці, якою мінімальний вік роботи на промислових підприємствах встановлено 14 років.
Нагальна необхідність захисту дітей від експлуатації привела до розробки Програми дій по ліквідації експлуатації дитячої праці, прийнятої Комісією з прав людини в 1993 році. Відповідно до цієї програми торгівля дітьми, дитяча порнографія, торгівля дитячою порнографією, міжнародна торгівля дітьми в аморальних цілях і утримання в рабстві малолітньої прислуги - все це кваліфікується як міжнародний злочин.
До поняття дитячого рабства включаються такі категорії як торгівля дітьми, діти-солдати, шлюб з дітьми та домашнє рабство дітей. Дитяча праця, як один з видів дитячого рабства, як і раніше, найбільш поширена в сільському господарстві. Особливо вразливими в цьому плані є діти із проблемних родин, а також ті підлітки, які ніде не навчаються та не працюють.
Виявити випадки дитячого рабства вкрай важко тому, що вони дуже таємні та приховані. Діти практично ніколи не скаржаться і не втікають. Дитяча психіка ще досить незріла та хитка, тому дитина легко потрапляє в психологічну залежність від зловмисників, які все частіше використовують їхню недосвідченість та довірливість за для власної вигоди. Найчастіше це відбувається з бездоглядними та безпритульними дітьми, підібраними практично з вулиці. Дитина вулиці, яку почали одягати та годувати, відчуває вдячність перед своїм новим «господарем». За це дитина готова працювати і приносити дохід.
Україна, на жаль, не є винятком із загального правила. За даними Глобального індексу рабства (Global Slavery Index), у нашій країні понад 286 тисяч людей проживають в умовах рабства.
Отож у Всесвітній день боротьби з дитячим рабством хочемо нагадати нашим громадянам та батькам, що ні за яких умов дитяче рабство не припустиме!
Всі вище згадані Конвенції ратифіковані Україною, тому право на захист від усіх форм насильства забезпечується Законом України «Про охорону дитинства», та у разі порушення тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену зокрема, статтею 150 Кримінального кодексу України.
Шановні жителі громади. Якщо Вам стали відомі випадки стосовно дітей, які потрапили в рабство, неважливо якої форми, просимо повідомляти про них працівників поліції.
Піклування про підростаюче покоління, його майбутнє – головний обов’язок батьків, суспільства та держави. Чужих дітей не буває, отож, закликаємо Вас не бути байдужими. І завжди пам’ятаймо: наші діти в першу чергу повинні навчатися, а не працювати!
