Дитина і домашнє насильство: навіть свідчення — це вже травма
Управління соціального захисту населення Південноукраїнської міської ради
Домашнє насильство — це проблема, яка зачіпає не лише безпосередніх постраждалих, а й дітей, щ...
Іноді люди, які потребують підтримки, знаходяться поруч із нами щодня — це можуть бути не лише друзі чи рідні, а й колеги. Саме на роботі ми проводимо значну частину часу, тому важливо бути уважними до змін у поведінці інших і вчасно відреагувати.
Є низка ознак, які можуть свідчити про те, що людина переживає домашнє насильство:
1. Видимі тілесні ушкодження: синці, подряпини чи інші травми — один із найбільш тривожних сигналів. Часто людина намагається їх приховати: носить закритий одяг незалежно від погоди, використовує косметику, щоб замаскувати сліди.
2. Незвичні зміни в поведінці: зверніть увагу на емоційний стан колеги. Це може бути постійна напруженість, тривожність, різкі реакції навіть на незначні ситуації. Можливі також перепади настрою, замкнутість або, навпаки, надмірна покірність, часті вибачення без очевидної причини.
3. Ознаки контролю з боку партнера: людина може уникати неформального спілкування, відмовлятися від обідів чи спільних заходів. Часто вона змушена постійно повідомляти комусь про своє місцезнаходження, боїться затриматися на роботі, хвилюється, щоб вчасно повернутися додому. У розмовах можуть звучати фрази на кшталт: «Мені не дозволяють», «Я не можу», «Він/вона буде незадоволений(-а)».
Що можна зробити?
Головне — не тиснути й не змушувати людину до відвертості. Краще обережно дати зрозуміти, що ви поруч і готові підтримати, вислухати чи допомогти, коли вона буде до цього готова. Також можна ненав’язливо поділитися корисною інформацією — наприклад, контактами гарячих ліній або тематичними ресурсами:
- поліція за номером 102
- національна гаряча лінія з протидії домашньому насильству: 116 123 або 0 800 500 335 (дзвінки безкоштовні)
- управління соціального захисту населення Південноукраїнської міської ради (05136) 55527 або 098-893-80-66.
