Пам’ятаємо!
Пам'ятаємо 20.11.2024
Виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради
Сьогодні минають роковини загибелі Захисника України, воїна нашої громади, солдата, навідника десант...
Спільний біль знову зібрав на площі, біля ПК «Енергетик» мешканців громади. Прощалися зі старшим навідником мінометного взводу в/ч А7093, старшим солдатом В’югіним Дмитром Володимировичем.
Домовину з тілом Героя внесли під супровід живого оркестру, люди зустрічали загиблого військового стоячи на колінах.
Дмитро народився та виріс у Южноукраїнську. В рідному місті навчався в загальноосвітній школі №1 імені Захисників Вітчизни, закінчив професійний ліцей, працював вантажником в торгівельних мережах «АТБ», «Сільпо».
Маючи високий рівень патріотизму, глибоку любов до Батьківщини, Дмитро ще з 2014 року боронив Україну від рашистської навали в зоні антитерористичної операції.
У квітні, минулого року одружився, разом з дружиною будували плани на майбутнє, мріяли. На початку року в молодій сім’ї народився син, якого назвали так як тата – Дмитриком. Сім’я мріяла бути завжди разом, а Дмитро хотів виховувати сина і кожного дня спостерігати як він зростає. Та понад усе серце Героя воліло прогнати злісного ворога… Тому з минулого року захищав країну у складі Збройних сил.
Він загинув 2 квітня 2023 року у місті Бахмут Донецької області, загинув як Герой, при виконанні військових обов’язків, до останнього подиху сміливо захищаючи землю, яка з діда-прадіда належала українцям.
Без єдиного сина залишилась мати, без турботливого чоловіка та тата – молода дружина і маленький син. І наша громада осиротіла, втративши гідного чоловіка, справжнього патріота…
Слова підтримки рідним сказали секретар Южноукраїнської міської ради Олександр Акуленко та в.о. начальника першого відділу Вознесенського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підполковник Євген Левченко.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять про полеглого Героя. Прапор, яким було вкрито домовину – передали дружині Анжелі.
А потім довгою чергою громада вишикувалась, щоб попрощатися з Дмитром В’югіним, вірним сином України.
Прощавай, відважний воїне! Нажаль людина не має хисту повертатися зі світу мертвих, але ти завоював вічну пам'ять в кожному українському серці, яке, як і ти, всією душею любить Батьківщину.
