Висловлюємо щирі співчуття
Пам'ятаємо 20.07.2026
Виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради
20 липня 2026 року на 75-му році життя відійшов у вічність колишній керівник ПрАТ «Атомсервіс&...
Знову болюча рана - війна забрала життя ще одного жителя нашої громади - Василя Михайловича Коклєва. Сьогодні, на площі Палацу культури “Енергетик” южноукраїнці прощалися з Героєм.
Василь Коклєв народився у 1975 році, у 2000х роках переїхав разом із батьками та двома сестрами з Молдови до смт. Костянтинівка. Після смерті батьків піклувався про сестер, молодша на той момент навчалася у четвертому класі. Працьовитий, відповідальний, чуйний - Василь завжди приходив на допомогу, коли її хтось потребував. Завжди багато працював: завгоспом у приватному аграрному підприємстві, возив зерно на своїй вантажівці, ремонтував транспорт... Побудував дім для своєї родини - жінки, двох синів та донечки. Коли почалася війна, одразу пішов у тероборону. Він завжди був учасником весняних посівних кампаній, через це мав бронь від призову до лав армії, але Василь сам вирішив піти до військкомату. “Якщо у всіх буде бронь, хто захищатиме країну від ворога?” - спитав він у рідних, та вже у березні надів солдатську форму. Служив водієм транспортного відділення зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону.
25 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання Василь Коклєв загинув. Рідні та близькі до останнього не хотіли вірити в те, що війна забрала життя їхнього брата, батька, чоловіка...
Під час поховальної церемонії зі словами співчуття до сім’ї героя звернулися секретар Южноукраїнської міської ради Олександр Акуленко та заступник командира роти охорони лейтенант Максим Війтєв.
Прапор, яким урочисто була обгорнута труна, Максим Війтєв передав рідним загиблого солдата. Військові та цивільні жителі громади зі сльозами на очах казали останнє “дякую” Василю Коклєву словами та морем квітів. Вся площа, стоячи на колінах, провела героя в останній шлях до місця поховання - на Алею слави смт. Костянтинівка.
