Сьогодні наша громада прощалася з військовослужбовцем Олександром Володимировичем Тузом

Пам'ятаємо 11.11.2025 Версія для друку

У зливу та під звуки сирени, що сповіщала про повітряну тривогу, громада прощалася з військовослужбовцем Олександром Володимировичем Тузом – сержантом, навідником 3-го кулеметного відділення кулеметного взводу, який 4 вересня 2024 року загинув внаслідок артилерійського обстрілу у курській області.

Олександр народився у Чернігівській області у 1969 році. Школу закінчив у Нетішині Хмельницької області. У 1990-х роках його родина переїхала до Південноукраїнська, де Олександр почав працювати на атомній електростанції. На роботі його цінували як висококваліфікованого працівника, а вдома завжди чекали дружина, син та донька…

У серпні 2022 року Олександра призвали на службу за мобілізацією. Без вагань він одягнув військову форму, та ніс службу у Миколаївській та Херсонський областях. Щодня за нього молилася любляча дружина, яка жила нібито вдома, а серце її постійно було поруч із чоловіком. Від хвилювань це серце раптово зупинилося у 2024 році. Олександр болісно переживав втрату дружини, але ж залишився у строю. Через три місяці воїна командирували до іншої частини у Сумську область, а згодом він отримав бойове завдання у курській області. Перед виїздом Олександр поспілкувався з сином, висловлював впевненість у перемозі. Це була його остання розмова із рідними. 4 вересня зв’язок з бійцем обірвався. Понад рік він вважався зниклим безвісти. І тільки нещодавно було встановлено, що Олександр Туз загинув, вірний військовій присязі, 4 вересня 2024 року. Герой повернувся додому, але на жаль, на щиті. Страшний біль втрати охопив його двох сестер, матір та доньку з сином…

Зі словами співчуття до рідних та близьких загиблого звернулися заступник міського голови Марія Дроздова та начальник відділення ЦВС відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Андрій Чорний. Світлу пам’ять воїна присутні на площі Палацу культури «Енергетик» вшанували хвилиною мовчання. Андрій Чорний урочисто передав доньці Олександра полотнище Державного прапору України, яким було вкрито труну з тілом Героя. Громада попрощалася з Олександром Володимировичем Тузом, стоячи на колінах…

Вічна та світла пам’ять вірному сину України!