Скриня бондаря — свідчення майстерності українського ремісника

Новини ЮМІМ 05.11.2025 Версія для друку

Ознайомитися з 3D-моделлю експоната можна за посиланням:

https://xone.ai/viewer-v5?modelId=6909a369c140123907af5ba1

Продовжуємо нашу цифрову рубрику Південноукраїнського міського історичного музею для тих, хто поки не має змоги відвідати нас особисто.

Сьогодні знайомимо вас із цікавим експонатом — скринею бондаря, що належить до традиційних ремісничих знарядь праці минулих століть.

У скрині зібрано основні інструменти майстра-бондаря, який виготовляв дерев’яний посуд, діжки, барила, відра та інші вироби з дерева. Тут можна побачити рубанки різних розмірів, струги, долота, молотки, обценьки, ножі, а також інші дерев’яні та металеві пристрої, призначені для обробки, згинання й з’єднання дощок.

Сама скриня виготовлена з міцного дерева і має кілька відділень, що дозволяло майстру зручно зберігати та переносити інструменти. Вона є не лише практичним предметом, а й свідченням високої культури ручної праці українських ремісників.

Такий набір інструментів дає уявлення про те, як виглядала майстерня бондаря — справжнього умільця, який без жодного цвяха міг створити міцну й водонепроникну діжку.

Бондарство — це вид деревообробного промислу, пов’язаний із виготовленням місткостей: бочок, діжок, барил, цебер та іншого господарського начиння.

Порівняно з теслярством та іншими деревообробними ремеслами, бондарство в Україні поширилося пізніше, проте швидко набуло розвитку, особливо на Поліссі.

Українські бондарі чудово розумілися на властивостях деревини та добирали її залежно від призначення виробу. Наприклад, посуд для рідин виготовляли з твердих порід дерева, переважно дуба.

Ремесло вимагало неабияких навичок і точності: прорізання пазів у клепках, скріплення їх дерев’яними або залізними обручами, виготовлення рівного дна — усе це потребувало справжньої майстерності.

Бондарі користувалися спеціальними інструментами — уторником (кривим стругом), розмірячем, шерхебелем — і навіть застосовували основи геометрії, обчислюючи, наприклад, радіус дна діжки за допомогою поділу її окружності на шість частин.

Із поширенням металевого посуду бондарство поступово занепало, проте потреба у дерев’яних місткостях, що надають особливого смаку солінням, медам, квасам та сокам, існує й сьогодні.

Скриня бондаря — це не просто набір старовинних інструментів. Це жива пам’ять про українську працю, винахідливість і любов до свого ремесла. Кожен інструмент у ній зберігає відбиток рук майстра, який перетворював звичайне дерево на речі, що служили людям десятиліттями.

Такі експонати нагадують нам, що справжня майстерність і повага до праці — це частина національної спадщини, яку варто берегти й передавати наступним поколінням.

Читайте також