Прибулець з минулого

Культура 21.09.2016 Версія для друку

У Южноукраїнському міському історичному музеї щонедавно з’явився унікальний експонат - фрагмент раковини велитенського двостулкового молюску – устриці (іноцерама «іnoceramus»). Вік знахідки, за оцінками фахівців, близько 70 мільйонів років.

Ці дивовижні істоти жили в океанах крейдяного періоду. Крейдяний період, або крейда, - останній період мезозойської ери. Почався 145,0 млн років тому, закінчився 66,0 млн років тому. Тваринний світ крейдяного періоду мав характерний для мезозойської ери вигляд, але в той же час різко відрізнявся від тваринного світу юрського періоду. Серед безхребетних з’явилися у великій кількості нові форми белемнітів та амонітів, серед останніх багато представників з аномальною раковиною: палкообразною, купчастою та ін. Активно розвивалися деякі групи пластінчатожаберних (іноцерами, тригон) і червоногих (нерінеіди).

Даний експонат для музею надано жителем міста Южноукраїнська Григорієм Стаценком він має досить цікаву історію. Спочатку каміння у вигляді циглин було закуплено у 1973 році у кар’єрі, що знаходиться на території села Білоусівка Вознесенського району Миколаївської області. Каміння хотіли використати, як природний матеріал для будівництва хатини. З 30 циглин, що були привезені для будівництва, унікальною виявилася тільки одна. Дізналися про це випадково, коли з залишків каміння хотіли побудувати ще й сарай. Раптом камінь розколовся і очевидець побачив серед уламків щось незвичайне на вигляд. Згодом, власником цієї рідкісної знахідки було прийнято рішення передати її у Южноукраїнський міський історичний музей. Адміністрація музею, у свою чергу, звернулася з приводу даного експонату за допомогою до фахівців – палеонтологів, та отримала підтвердження, що він дійсно є унікальною палеонтологічною знахідкою. У знайденому камені знаходяться останки раковини велетенського двостулкового молюску – устриці (іноцерама (іnoceramus), яка існувала у крейдяний період.

Доречі, це перший експонат у музеї, який стосується палеонтології. Музей дуже вдячний місцевому жителю Григорію Стаценку, який зробив неоціненний вклад у розвиток музейної справи у місті. Тепер у жителів та гостей міста є унікальна можливість на власні очі побачити цю рідкісну знахідку.