Південноукраїнськ прощається із Захисником України Андрієм Орловським

Пам'ятаємо 06.10.2025 Версія для друку

Сьогодні громада провела в останню путь справжнього захисника — Андрія Анатолійовича Орловського, солдата, водія – номера обслуги зенітного артилерійського взводу, 1979 року народження.

Андрій народився і виріс у Південноукраїнську, навчався в третій школі, де залишив по собі теплу пам’ять серед учителів та однокласників. Після школи вступив до Одеського політехнічного інституту на спеціальність «Автоматизація технологічного транспорту» і здобув інженерну освіту. Він вирізнявся відповідальністю, працелюбністю та постійним прагненням до знань.

Повернувшись до рідного міста, працював на Південноукраїнській АЕС майстром турбінного цеху. Колеги шанували його як висококваліфікованого спеціаліста, друзі — як надійну і добру людину.

Андрій не міг стояти осторонь подій 2014 року: його душа рвалася на захист Батьківщини. Попри побоювання рідних, у 2020 році він прийняв остаточне рішення: звільнився з роботи й підписав контракт зі Збройними Силами України.

У лютому 2022 року, після початку широкомасштабного вторгнення, підрозділ Андрія був відправлений для оборони Маріуполя. У березні 2022 року зв’язок з ним обірвався. Згодом з’явилася інформація, що воїн опинився в полоні в Оленівському таборі. Через Червоний Хрест рідні двічі отримували повідомлення, в яких Андрій висловлював тверду надію на повернення додому.

У січні 2024 року планувався обмін полоненими, але замість очікуваної звістки прийшла страшна новина: сталася авіакатастрофа, в якій загинули десятки військовополонених. Більше року близькі жили в умовах невідомості. Лише в травні 2025 року тіло Андрія Орловського було ідентифіковано. Він повернувся додому, але на щиті.

Глибокий сум і невимовний біль відчувають його сестра, син, рідні. Зі словами співчуття до сім’ї звернулися заступник міського голови Марія Дроздова та начальник відділу ЦВС першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Андрій Чорний.

Державний прапор України, яким за військовим ритуалом було вкрито труну, урочисто передали сестрі загиблого. Жителі міста вшанували пам’ять Андрія хвилиною мовчання та на колінах провели його в останню путь…

Вічна пам’ять і слава Андрію Орловському, його подвиг залишиться в наших серцях назавжди…