Відкриття пам’ятного знаку «Дерево Надії»
Культура 07.09.2026
Управління молоді, спорту та культури Південноукраїнської міської ради
У знак пам’яті, віри та надії у повернення військовополонених та пропавши без вісти Героїв наш...
У Південноукраїнському міському історичному музеї створено експозицію «Пам'ятаємо. Боремося. Не забудемо.», присвячену Дню вшанування пам'яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.
Основу експозиції становить альбом зі світлинами, що розповідають про життєвий шлях нашого земляка, Захисника України Андрія Орловського. Після оборони Маріуполя він перебував у російському полоні в Оленівці. У січні 2024 року Андрій мав повернутися додому під час обміну військовополоненими, однак загинув унаслідок авіакатастрофи літака, яким перевозили українських полонених. Лише у травні 2025 року його тіло було ідентифіковано та повернуто на Батьківщину. Він повернувся додому на щиті.
Центральним символом експозиції стали чорнобривці. В українській традиції вони уособлюють пам'ять про найдорожчих, материнську любов і біль очікування, незламний зв'язок із рідною землею, життя, що триває попри втрати, а також українську ідентичність і стійкість. Поруч із лампадками та колючим дротом чорнобривці нагадують про обірвані життя, незламність українських захисників і всіх, хто не повернувся з полону.
«Чорнобривці — квіти української пам'яті. Вони нагадують про тих, хто не повернувся з полону, хто був закатований або загинув за право бути вільним. Їхній цвіт — це наша вдячність, наша скорбота і наша обіцянка пам'ятати кожне ім'я.»
22 липня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Постанову № 4558-IX, якою встановила 28 липня Днем вшанування пам'яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.
Ця дата приурочена до роковин трагедії в Оленівці, де в ніч із 28 на 29 липня 2022 року були вбиті українські військовополонені — оборонці Маріуполя, які залишили територію заводу «Азовсталь» під гарантії збереження життя та подальшого обміну.
Полон став одним із найжорстокіших проявів російської агресії. За свідченнями звільнених полонених та даними Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, переважна більшість українських військовополонених зазнала тортур, голоду, психологічного й фізичного насильства. Жертвами російського полону стали також цивільні громадяни — журналісти, волонтери, представники органів місцевого самоврядування, громадські активісти та мешканці тимчасово окупованих територій.
Цей день є символом національної скорботи та незламності. Українці схиляють голови перед пам'яттю тих, хто пережив нелюдські катування, загинув у неволі або досі не повернувся додому.
Світла пам'ять усім Захисникам і Захисницям України, добровольцям та цивільним, які стали жертвами російського полону.
Віримо у повернення кожного українця додому.
Безбарєрність#
