Світла пам’ять Захиснику України Євгену Прокоф’єву
Пам'ятаємо 20.04.2026
Виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради
Південноукраїнська міська рада, її виконавчий комітет та вся громада з глибоким сумом висловлюють щи...
28 березня на колінах і зі сльозами на очах Южноукраїнська громада проводжала командира першого механізованого взводу, третьої механізованої роти в/ч А 4395, старшого лейтенанта Спринського Михайла Анатолійовича до місця вічного спочинку. Сотні людей біля ПК «Енергетик» зустріли живим коридором загиблого захисника-земляка, і навіть небо плакало цього дня.
Народився і виріс Михайло Спринський у Южноукраїнську. В цьому ж місті закінчив загальноосвітню школу №3, а по її завершенню навчався у Одеській національній харчовій академії, при якій закінчив військову кафедру. Пізніше - відбував строкову службу у Львові.
Після армії одружився, з молодою дружиною купили квартиру у Южноукраїнську, будували плани на мирне майбутнє.
Був мобілізованим 1 квітня 2022 року. Три місяці тому Михайла відправили боронити Бахмутський напрямок. По змозі він часто дзвонив рідним, запевняв, що все добре.
Дружині він востаннє зателефонував о 8 ранку 18 березня, сказав, що має багато бойових завдань сьогодні, і, що дуже кохає… Після цього три дні дружина не могла до нього додзвонитись. Як виявилось, він героїчно загинув того ж дня, коли вони розмовляли…
Без турботливого сина залишились батьки, без дружнього плеча брата – сестра, без люблячого чоловіка – дружина…
Слова підтримки для рідних полеглого героя сказали заступниця Южноукраїнського міського голови Марія Дроздова, т.в.о. начальника 1 відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підполковник Євген Левченко.
У скорботній церемонії прощання взяли участь бойові побратими Михайла.
Хвилиною мовчання всі присутні вшанували пам’ять про полеглого захисника. Прапор, яким вкривали домовину, віддали мамі загиблого.
А після цього довгою чергою весь присутній люд вишикувався, аби покласти квіти до домовини і попрощатися з Героєм.
Всі, хто знали Михайла – запам’ятають його доброю та відповідальною людиною, а для нашої громади він назавжди залишиться сміливцем-патріотом, який до останнього подиху був вірним військовій присязі та Україні.
