Повідомлення про плановану діяльність
ВП ПАЕС 18.11.2024
ВП «Південноукраїнська АЕС»
ПОВІДОМЛЕННЯ про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля з...
На правому березі Олександрівського водосховища працює Миколаївська експедиція Інституту археології Національної академії наук. Розкопки ведуться на території двох унікальних об’єктів – Лідиної Балки та урочища Гард. Археологічні дослідження виконуються в рамках договору між ВП «Южно-Українська АЕС» і Інститутом археології НАНУ. Фінансуються роботи за рахунок атомної станції.
Обидві історичні пам’ятки багатошарові - розкривають цілу низку історико-археологічних періодів. Найдавніший з них належить до епохи неоліту, найпізніший - до часів українського козацтва та хутірських поселень початку 19 сторіччя. Археологічні експедиції тут працюють не перший рік.
Історичну пам’ятку Лідина Балка відкрито 2007 року в процесі підготовки до підняття рівня Олександрівського водосховища. Наступного року тут розпочалися стаціонарні розкопки. Виявлено, що найдавніші археологічні нашарування в Лідиній Балці належать до періоду пізнього неоліту. Вище розташовується шар енеоліту, в тому числі трипільської культури. Над ними виявлено знахідки доби ранньої бронзи, а саме ямної, катакомбної та інших культур.
Цього року археологи продовжують досліджувати в Лідиній Балці масштабну культову споруду часу середньої бронзи (перша половина ІІ тис. до н.е.) діаметром близько 20 м. У північній частині кільця, викладеного з каміння, знаходиться вівтар – 5 антропоморфних стел, розташованих у певному порядку. До складу споруди входили також декілька менгірів - гранітних культових брил зі слідами обробки та низка інших цікавих з точки зору археологічної науки знахідок. «Подібний культовий комплекс – дуже рідкісне явище для епохи середньої бронзи», - розповідає керівник експедиції науковий співробітник Інституту археології НАНУ Віктор Фоменко, - слід зазначити, що роботи наші дуже складні, культурний шар у Лідиній Балці сягає 1,8 метра. Його розробка йде за спеціальною методикою, яка нарівні з фінансовими питаннями накладає відбиток на терміни робіт. На сьогодні вивчено близько 70-80% площі пам’ятки.
Не менш унікальний та складний і інший об’єкт археологічних досліджень у зоні розташування Олександрівського водосховища – урочище Гард. Тут на прибережній ділянці (Гардовому клині) сконцентровано пам’ятки раннього та пізнього неоліту, трипілля, енеоліту, епохи бронзи, сабатинівської культури, римської доби та часів Запорізького козацтва - Буго-Гардівської паланки. Загалом у цьому місці нашаровуються до десятка культурних горизонтів, кожен з яких розкриває свою епоху, та 3 різночасових могильники. За твердженнями вчених, у двометровому шарі ґрунту відображено історію розвитку людства протягом 7 тисяч років. Про знахідки одного з таких проміжків – періоду неоліту - старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ Микола Товкайло розповідає так: «На цьому поселенні зафіксовано самі початки переходу людей до осілого способу життя з поширенням форм відтворюючого господарства - землеробства та скотарства. Тобто, це початок неолітичної революції».
З часу відкриття в 30-ті роки минулого сторіччя було здійснено декілька спроб глибокого вивчення археологічної пам’ятки Гард, та жодну з них не було завершено. У рамках договору з ВП ЮУАЕС системні роботи на території цього об’єкта розпочалися 2006 року. «Загалом це унікальна пам’ятка. Таких у Європі можна перерахувати на пальцях. Кожного року вона приносить якусь сенсацію», - наголошує М.Товкайло. У день наших відвідин археологи працювали на горизонті пізнього енеоліту (мідного віку) – ранньої бронзи. Під шаром землі вони віднайшли могильник усатівської культури: захоронення, кам’яні поховальні споруди, кромлехи, священні камені – менгіри тощо. Усього в урочищі Гард розкопано вже близько 700 квадратних метрів..
Територія Южно-Українського енергокомплексу в сферу робіт постійнодіючої Миколаївської експедиції Інституту археології НАНУ увійшла в 1978 р. У ложі Олександрівського водосховища з 1989 р. по сьогоднішній день розкопано понад 50000 кв. м. Роботи велися поетапно, у межах пускових комплексів Ташлицької ГАЕС.
Законодавчими актами з охорони пам'ятників історії та культури, зокрема, Законом України «Про охорону культурної спадщини» (2000 р.) передбачено фінансування охоронних археологічних досліджень за рахунок будівництва промислових об'єктів. Усього в зоні Южно-Українського енергокомплексу виявлено близько 50 археологічних пам'яток, де представлено практично всі етапи історії заселення Гранітно-степового Побужжя з прадавніх часів (кам'яний вік) до Запорізького козацтва (XVII - XVIII століття). Частину з них відкрито завдяки будівництву АЕС, ГЕС і ГАЕС.
