Знову трагічна звістка надійшла до нашої громади: сповіщення про смерть сина отримав житель окупованого Енергодару, що знайшов у Південноукраїнську прихисток як внутрішньо переміщена особа. Сьогодні на площі палацу культури "Енергетик" ми провели в останню путь солдата Максима Ігоровича Ображея, який загинув 1 січня нинішнього року, мужньо виконавши свій військовий обов’язок.
Максим народився у березні 1993 року у селі Рубанівка Херсонської області. У 1995 році його родина переїхала до міста енергетиків – в Енергодар. Там хлопець закінчив середню школу, а потім опанував професію електрика у Запорізькому вищому профтехнічному коледжі. Незадовго до початку повномасштабного вторгнення ворога працевлаштувався електромонтером на Запорізьку АЕС. Разом із колегами опинився під окупацією російських військ. У вересні 2023 року на свій страх та ризик вирішив виїхати з Енергодару. Спочатку Максим планував отримати роботу на Хмельницькій АЕС, і вже зібрав документи, пройшов перевірки, але ж змінив плани – вирішив взяти в руки зброю та захищати Батьківщину на фронті. Він був мобілізований у квітні 2024 року. Солдат мав авторитет серед колег, підтримував їх та опікувався ними. Він мужньо витримував великі навантаження. Декілька разів мало не загинув, але знову вставав у стрій, щоб боротися із ворогом. Та 1 січня 2025 року янгол-охоронець не зміг закрити Максима від ракетного обстрілу: солдат, розвідник-сапер взводу інженерної розвідки інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення Максим Ігорович Ображей загинув у Курській області… Незадовго до загибелі він надіслав батькові свої особисті речі: передав паролі та пін-коди від телефону та банківських карток зі словами: «Допоможи моїм двом синам, якщо мене не стане»…
Рідним та близьким Героя слова співчуття висловили керуючий справами виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради Віталій Паненко та начальник першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковник Вадим Нечай. Державний прапор України, яким було вкрито труну з тілом воїна, військові урочисто передали його батькові. В останню путь воїна провели на колінах та зі сльозами на очах.
Максим Ображей після відспівування у церкві похований на Алеї Слави Південноукраїнського кладовища.
Вічна слава та пам’ять Герою, що зі зброєю в руках наближав Перемогу України!
07 квітня 2025 року, виконуючи бойове завдання, вірний військовій присязі, мужньо стоячи за свободу...
Сьогодні минають роковини загибелі Захисника України, воїна нашої громади, рядового, стрільця &ndash...
Сьогодні минають роковини загибелі Захисника України, воїна нашої громади, солдата, лінійного нагляд...
Сьогодні минають треті роковини загибелі Захисника України, воїна нашої громади, гранатометника перш...
07.04.2025 під час виконання бойового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини, відданий...
Сьогодні минають другі роковини загибелі Захисника України, воїна нашої громади, солдата, стрільця &...
2 вересня 1945 року світ поставив крапку в найжорстокішій і найтрагічнішій сторінці історії людства...
Сьогодні минають роковини загибелі Захисника України, воїна нашої громади, молодшого сержанта, коман...
В різних регіонах світу збільшується число насильницьких зникнень, пов’язаних із з...
З цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повнома...
