Гармани — традиційні місця обмолоту зерна

Новини ЮМІМ 13.10.2025 Версія для друку

Південноукраїнський міський історичний музей продовжує створювати цифрові послуги для тих, хто вдома "Культура без бар'єрів". Знайомить онлайн- відвідувачів із гарманом — експонатом музейної колекції

Гармани — це спеціально підготовлені майданчики, на яких у минулому здійснювали обмолот зернових культур. Вони були невід’ємною частиною сільськогосподарського побуту українського села й свідчили про високу культуру землеробства, досвід і спостережливість наших предків.

Походження та призначення гарманів

Слово «гарман» походить від давньоукраїнського «горман», що означає «місце, де молотять зерно». Такі майданчики існували практично в кожному селі, а в заможних господарствах — по кілька. Їх будували ще з ранньої весни, готуючись до жнив, адже від якості поверхні гарману залежала швидкість і результативність обмолоту.

Головне завдання гарману — забезпечити умови для відділення зерна від колосків і соломи. Майданчик мав бути рівним, твердим і сухим, щоб зерно не втрачалося в ґрунті, а вітер міг вільно зносити полову під час провіювання.

Будівництво та облаштування гарману

Місце для гарману обирали на підвищенні або на відкритому пагорбі — там, де добре дме вітер і немає застою вологи. Поверхню вирівнювали, утрамбовували глиною, змішаною з половою чи солом’яною січкою, іноді поливали водою і катали важкими колодами або кам’яними валами для ущільнення.

У заможних селян гарман міг бути викладений деревом — дубовими дошками або колодами, а в південних регіонах, де був доступ до каменю, — кам’яними плитами. У деяких місцях гармани навіть обгороджували тином, щоб захистити від вітру або худоби.

Процес обмолоту

Після збирання врожаю снопи звозили на гарман і розкладали рівним шаром. Обмолот проводили двома основними способами:

Ручний спосіб — ціпами.

Це був найдавніший метод. Кілька чоловіків ставали колом і ритмічно били ціпами по снопах. Після кількох проходів снопи перевертали й продовжували, поки зерно не вибивалося повністю.

Кінний або “гарманний” спосіб.

Кілька коней чи волів водили колом по розкладених снопах, іноді запряжених до дерев’яного кола або колісного механізму. Під копитами тварин солома ламалася, а зерно відділялося від колосків. Цей спосіб був швидшим і зручнішим при великих обсягах врожаю.

Після обмолоту суміш зерна, половини й соломи провіювали на вітрі або решетами. У гарну погоду цей процес тривав цілий день. Зерно збирали в мішки або діжки, а солому зносили окремо для годівлі чи покриття дахів.

Соціальний і культурний аспект

Гармани мали важливе значення не лише як елемент господарства, а й як осередок соціального життя. Робота на гармані часто ставала колективною справою — на обмолот збиралися всі члени родини, сусіди, знайомі. Робота супроводжувалася піснями, жартами, обрядовими дійствами, адже завершення жнив вважалося святом.

У народі говорили:

“Доки гарман гуде — доти й село живе.”

Після обмолоту господарі влаштовували спільну трапезу, дякували за врожай і відзначали “обжинки” — свято завершення польових робіт.

Гармани в етнографічній спадщині

Сьогодні гармани залишилися лише в спогадах і музейних експозиціях. Вони символізують важку працю хлібороба, спільність громади й тісний зв’язок людини із землею. Для етнографів та істориків гармани є цінним джерелом вивчення традиційного побуту, технологій обробітку зерна та організації праці в аграрних громадах минулих століть.

У різних регіонах України гармани мали свої особливості. На Поліссі вони часто були обкладені глиною з домішками піску; на Поділлі — встелені дерев’яними колодами; на Півдні — викладені камінням або утрамбовані твердим степовим ґрунтом.

Гармани Південного Побужжя

У постійнодіючій експозиції «Бузький Гард» Південноукраїнського міського історичного музею представлено реальні залишки гарманів, передані до музею краєзнавцем Олександром Шивою. Їх виявлено на території села Панкратове Миколаївської області. Ці знахідки є цінним свідченням локальних особливостей традиційного господарства Південного Побужжя — регіону, де поєдналися українські, болгарські та молдавські землеробські традиції.

Завдяки цим експонатам відвідувачі музею можуть уявити, як виглядали гармани, як саме відбувався обмолот, і відчути атмосферу колективної праці, що зберігала вікові звичаї та єдність громади.

Створену 3D модель цього унікального експонату можна побачити за посиланням: https://viewer.xone.ai/?modelId=68e74ae92d5d132228fe88a7

Читайте також