На річках або ставках нерідким явищем є встановлення свого, персонального містка (пірса) для рибальства. Зазвичай ці місточки являють собою невелику дерев’яну конструкцію з тонким металевим каркасом, часто загороджену для сторонніх.
Та потрібно знати, що береги річок входять до територій прибережних захисних смуг і відповідно до Водного кодексу України є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
Стаття 89 Водного Кодексу України обмежує господарську діяльність в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах, до переліку якої також відноситься заборона будівництва будь-яких споруд, крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних (дорожня інфраструктура), а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об’єктів фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.
Рибальський пірс не можна віднести до гідротехнічних споруд, так як останні відповідно до ДСТУ 7176:2010 є інженерними спорудами для керування водним режимом, використання водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.
Тож, влаштування у прибережній смузі інших об’єктів, до яких відносяться і рибальські пірси, є порушенням природоохоронного законодавства.
Відповідно до статті 53 «Порушення правил використання земель» Кодексу про адміністративні правопорушення використання земель не за цільовим призначенням та невиконання природоохоронного режиму використання земель тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 85 до 425 грн. та на посадових осіб - від 255 до 510 грн.
Відповідно до статті 96 «Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва» Кодексу про адміністративні правопорушення - порушення вимог законодавства під час нового будівництва об’єктів чи споруд тягне за собою накладення штрафу на громадян від 850 до 1700 грн.