На ЮУАЕС стартував третій етап проекту Євросоюзу, покликаного мінімізувати вплив людського чинника на безпеку АЕС

09.02.2015 Версія для друку

На Южно-Українській атомній станції стартував третій етап реалізації проекту Євросоюзу «Підвищення безпеки атомних станцій за рахунок поглибленого розуміння впливу «людського чинника». Його впровадження здійснюється в рамках програми «м'якої» допомоги ІСЯБ (Інструмент співпраці в галузі ядерної безпеки; англ. - INSC).

Майданчик ЮУАЕС у даному випадку призначено пілотним не випадково. У 2004-2010 рр. тут уже реалізовувався проект щодо використання досвіду з врахуванням людського чинника. Головною його особливістю було застосування підходу, за яким формується зацікавленість персоналу у встановленні причин допущених помилок для запобігання їх повторенню.

Новий проект, що стартував у листопаді 2013 р., масштабніший, носить системний характер і забезпечує наступність роботи в царині людського чинника. Він передбачає передачу міжнародних напрацювань з обліку впливу людського чинника на безпеку енергоблоків, ознайомлення вищої ланки управління АЕС з кращими практиками, розробку єдиної бази даних з обліку подій, пов'язаних з людським чинником, а також комплекту настанов з впровадження цього інформаційного продукту.

Слід зауважити, що в НАЕК «Энергоатом» існує нормативна база з класифікації та розслідування подій, аналізу корінних причин, кодування подій і звітності. Проте ці напрямки не інтегровано в єдину систему. Проект «м'якої» допомоги Єврокомісії сприятиме такій інтеграції. Зрештою це дозволить приділяти питанням людського чинника увагу, відповідну до європейських стандартів. Саме таку мету переслідує міжнародний проект «Підвищення безпеки АЕС за рахунок поглибленого розуміння впливу «людського чинника». На даний момент виконано два з семи запланованих у ньому завдань - розглянуто та оцінено поточну ситуацію в системі зворотного зв'язку щодо досвіду експлуатації, визначено необхідні заходи для її вдосконалення та розвитку, відбулася навчально-ознайомлювальна поїздка фахівців Южно-Української атомної станції на АЕС Німеччини.

Третій етап проекту передбачає проведення заходів з удосконалення культури непокарання за добровільно визнані помилки. У переліку очікуваних результатів - уведення в дію стратегії зменшення помилок, пов'язаних з людським чинником, і втілення політики заохочення добровільних повідомлень персоналу про всі види невідповідностей. У рамках реалізації третього етапу проекту планується провести два навчальні семінари для керівників. Перший пройде на южно-українському майданчику для фахівців пілотної АЕС, другий - у Києві для представників дирекції НАЕК «Энергоатом» і непілотних атомних станцій.

3 лютого на засіданні робочої групи, яке й дало старт черговому етапу програми, представники ЮУАЕС разом з німецькими експертами, які представляли українсько-німецький консорціум, що переміг у тендері на впровадження проекту, обговорювали дату проведення, кількість учасників, їх обліковий склад, а також програму семінарів. «Зустрічі, що проводяться у рамках підготовки до семінарів на ЮУАЕС і в НАЕК «Энергоатом», дуже важливі, - коментує перебіг наради заступник начальника навчально-тренувального центру технічний керівник проекту з боку ЮУАЕС Дмитро Шаміс. - Фактично, з цих зустрічей набуває «другого дихання» процес вдосконалення політики нашого підприємства і, сподіваюся, компанії в цілому у царині «людського чинника». Провідною ідеєю майбутніх семінарів є твердження про те, що співробітники прагнуть добре працювати та мати можливість пишатися своєю працею. При цьому навіть найкваліфікованішим фахівцям властиво помилятися. Така людська природа. У кращих світових практиках заведено використовувати помилки персоналу для винесення уроків і запобігання їх повторенню. Бажання працівників виконувати свою роботу ефективніше та їх готовність повідомляти про помилки чи відхилення має заохочуватися керівництвом усіх рівнів і забезпечуватися використанням сучасних баз даних з досвіду експлуатації».

Паралельно з реалізацією третього етапу розпочато роботу над виконанням четвертого та п'ятого завдань проекту, що передбачають розробку єдиної системи зворотного зв'язку і вдосконалення існуючих у НАЕК «Энергоатом» баз даних з досвіду експлуатації. Повне завершення всіх семи етапів проекту заплановано на 2016 рік.