Організація надання соціальних послуг фізичними особами

10.12.2009 Версія для друку

Ст. 7 Закону України “Про соціальні послуги” передбачено, що фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати. Порядок призначення і виплати компенсації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року №558.
При призначенні компенсаційної виплати слід враховувати, що компенсації виплачуються непрацюючим особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги.
Родинні зв'язки між фізичною особою, яка надає послуги та отримувачем соціальних послуг значення не мають.
Інваліди, які за станом здоров'я можуть доглядати та доглядають за іншою особою, теж мають право на компенсаційну виплату.
Компенсація призначається виходячи з прожиткового мінімуму, затвердженого Законом України “Про Державний бюджет” у таких розмірах:
- 15 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам І групи;
- 10 відсотків –інвалідам ІІ групи, дітям – інвалідам;
- 7 відсотків –інвалідам ІІІ групи та хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнаним такими в порядку, затвердженому МОЗ.
Розміри грошової компенсації з листопада 2009 року:

догляд за: працезд. непрацезд.
інвалідом І групи 111,6 85,95
інвалідом ІІ групи 74,4 7,3
за дитиною-інвалідом 74,4 57,3
інвалідом ІІІ групи 52,08 40,11
хворим 52,08 40,11

Особа, яка претендує на отримання компенсації та громадянин, який потребує надання соціальних послуг подають заяви до органів соціального захисту за місцем проживання отримувача послуг.
Компенсація призначається та виплачується з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з необхідними документами.

Назва документів, які подаються фізичною особою, яка надає соціальні послуги
Висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров'я дозволяє постійно надавати соціальні послуги
Копія трудової книжки
Довідка органу податкової служби про те, що особа не займається підприємницькою діяльністю, і про відсутність даних про доходи цієї особи
Назва документів, який подається отримувачем соціальних послуг
Заява про необхідність надання соціальних послуг
Копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (для інвалідів)
Висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування. У висновку обов'язково має бути зазначений термін, протягом якого громадянин потребує постійного стороннього догляду.
Управління праці та соціального захисту населення протягом 10 днів після одержання заяв з необхідними документами розглядає їх та приймає рішення щодо призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги, або відмови.
Компенсація призначається на час встановлення групи інвалідності, або на час, протягом якого особа, що подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребуватиме постійного стороннього догляду.
У разі зміни групи інвалідності компенсація призначається в новому розмірі
Компенсація не виплачується фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, яким відшкодовуються витрати на надання послуг по догляду відповідно до Законів України:
1. “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”;
2. “Про психіатричну допомогу” – щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним;
3. “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” – державна соціальна допомога інвалідам з дитинства (І, ІІ, ІІІ груп) та дітям – інвалідам до 18 років, та надбавка на догляд за ними;
4. Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996р. №832 “Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян” - щомісячна компенсаційна виплата непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку.

1. Щодо виплати спадкоємцям заборгованості з компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, уразі смерті такої фізичної особи.
Відповідь: Згідно з статтею 1227. Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
2. Щодо призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги під час перебування у відпустці по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку.
Відповідь: Закон України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Статтею 1 зазначеного Закону України визначено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, визначені Законом України „Про соціальні послуги"; На його виконання Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29.04.2004 року № 558, якою затверджено Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги.
Щомісячна компенсаційна виплата (.відповідно до зазначеного Порядку призначається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги. громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами).
Із зазначеного випливає, що оскільки особа, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку зобов'язана забезпечувати догляд за нею, вона не має змоги забезпечувати постійний сторонній догляд за іншою особою, яка потребує такого догляду.
Крім того, відповідно до статті 2 Закону України ,Про відпустки" від
15.11.96 № 504/96-ВР право на відпустки мають громадяни України, які
перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями
незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також
працюють за трудовим договором у фізичної особи,
Абзацом другим частини третьої зазначеної статті передбачено що право на відпустки забезпечується забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.
З огляду на зазначене, особі, у період перебування її у відпустці для догляду за дитиною до 3-х років, яка перебуває у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією (незалежно від форми власності) не може бути призначена компенсація як фізичній особі, яка надає соціальні послуги відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.04 №558.
3. Щодо призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги уразі перебування таких осіб на обліку в центрі зайнятості.
Відповідь: Відповідно до пункту 2 Закону України „Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших "передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. ' Водночас фізичні особи з числа безробітних, у разі призначення їм компенсації по догляду, втрачають готовність приступити до роботи у зв 'язку з тим, що вони зобов'язані постійно надавати соціальні послуги громадянам, які потребують постійного стороннього догляду.
З огляду на вищезазначене, безробітні, яких не знято з обліку в службі зайнятості, не мають права на призначення компенсації відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.04 № 558.
4. Щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, зокрема за фізичних осіб, які надають соціальні послуги та отримують компенсацію.
Відповідь: Згідно з пунктом 14 статті 11 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.
Непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або престарілим, який досяг 80-річного віку, можуть отримувати, за їх вибором, щомісячну компенсацію, призначену відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.04 № 558 „Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги" або відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.96 № 832 „Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян".
У разі призначення вказаним особам одного із цих видів компенсації у встановленому порядку вони підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Відповідно період догляду за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, зараховується до страхового
Одночасно на виконання частини першої статті 19 та частини шостої статті
. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.04 № 1092 затверджено
Порядок нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове
Державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб.
Цей Порядок визначає механізм сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 2 вищезазначеного Порядку страхові внески нараховуються за осіб, зазначених у підпункті 3 пункту 1 цього Порядку, зокрема за одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також за непрацюючих працездатних осіб, що здійснюють догляд за інвалідом І групи або престарілим, який згідно з висновком медичного закладу потребує постійного . стороннього догляду або досяг 80-річного віку, на суми допомоги та компенсацій, нараховані за базовий звітний період.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 зазначеного Порядку обчислення і сплата страхових внесків провадиться страхувальниками — районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення.
Одночасно пунктом 7 підпункту 1 встановлено, що сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України здійснюється за вищезазначених осіб в межах та за рахунок загального обсягу видатків, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік для Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 9 цього Порядку встановлено, що страхувальники подають до управлінь Пенсійного фонду України звіти про нарахування та сплату страхових внесків до 20 числа місяця, що настає за звітним. Порядок і форма - звітності встановлюється правлінням Пенсійного фонду України.
5. Щодо призначення компенсації фізичній особі, яка доглядає за престарілим, який досяг 80-річного віку та уклав договір довічного утримання.
Відповідь: За інформацією Мін'юсту (лист від 26.03.2008 р. № 68-0-26-08-19) за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність. Взамін цього набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (стаття 744 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
Відповідно до статті 745 ЦК договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Договір довічного утримання (догляду), за яким передається набувачеві у - власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації.
Згідно з пунктом 5 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 671 (далі - Тимчасовий порядок), державній реєстрації підлягає, зокрема, договір довічного утримання (догляду), за якими передається набувачеві у власність нерухоме майно.
Пунктом 6 Тимчасового порядку встановлений порядок державної реєстрації правочинів шляхом внесення нотаріусом запису до Державного реєстру правочинів одночасно з його нотаріальним посвідченням.
Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку документом, який свідчить про внесення запису до Державного реєстру правочинів або про відсутність такого запису є витяг.
Витяг видається на запит сторін правочину або уповноважених ними осіб.
До запиту додається документ про внесення плати за видачу витягу.
Суди, органи прокуратури, внутрішніх справ,, державної податкової служби, ' служби, безпеки та інші органи державної влади отримують витяг, якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законодавством (пункт 18 Тимчасового порядку).
Витяг видається на спеціальному бланку встановленої держателем форми та завіряється підписом реєстратора, * скріпленим печаткою (пунктом 20 Тимчасового порядку).
Необхідно зауважити, що внесення інформації до Державного реєстру правочинів здійснюється з 2 серпня 2004 року, а тому здійснення перевірки щодо наявності/відсутності договору довічного утримання за допомогою вказаного Реєстру можливо лише з цього терміну.
Крім того, слід наголосити, що статтею 8 закону України „Про нотаріат" встановлено, що нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, зобов'язані додержувати таємниці цих дій.
Довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються тільки громадянам та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.
На письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання і слідства довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються у зв'язку з кримінальними, цивільними або господарськими справами, що знаходяться у їх провадженні.
На письмову вимогу державної податкової інспекції видаються довідки, документи і копії з них, необхідні для визначення правильності стягнення державного мита та цілей оподаткування.
У контексті вищезазначеного, якщо між відчужувачем та набувачем укладено договір довічного утримання (догляду) та відповідно до нього одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, то взамін цього набувач повинен забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. У такому випадку набувач не має права на призначення компенсації відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.04 № 558.

Більш детальну інформацію щодо призначення і виплати щомісячної грошової компенсації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.04 №558 Ви можете отримати в каб. №3, або за тел. 5-55-37