Туз Олександр Володимирович

04.10.1969 - 04.09.2024

Сержант, навідник 3-го кулеметного відділення кулеметного взводу

Олександр народився у Чернігівській області у 1969 році. Школу закінчив у Нетішині Хмельницької області. У 1990-х роках його родина переїхала до Південноукраїнська, де Олександр почав працювати на атомній електростанції. На роботі його цінували як висококваліфікованого працівника, а вдома завжди чекали дружина, син та донька…

У серпні 2022 року Олександра призвали на службу за мобілізацією. Без вагань він одягнув військову форму, та ніс службу у Миколаївській та Херсонський областях. Щодня за нього молилася любляча дружина, яка жила нібито вдома, а серце її постійно було поруч із чоловіком. Від хвилювань це серце раптово зупинилося у 2024 році. Олександр болісно переживав втрату дружини, але ж залишився у строю. Через три місяці воїна командирували до іншої частини у Сумську область, а згодом він отримав бойове завдання у Курській області. Перед виїздом Олександр поспілкувався з сином, висловлював впевненість у перемозі. Це була його остання розмова із рідними. 4 вересня зв’язок з бійцем обірвався. Понад рік він вважався зниклим безвісти. І тільки нещодавно було встановлено, що вірний військовій присязі Олександр Туз загинув 4 вересня 2024 року біля населеного пункту Кореневе Курської області під час виконання бойового завдання. Герой повернувся додому, але на жаль, на щиті.

Місце поховання: м. Південноукраїнськ Миколаївська область.