Орловський Андрій Анатолійович

19.07.1979 - 24.01.2024

Солдат, водій – номер обслуги зенітного артилерійського взводу

Народився і виріс у Південноукраїнську, навчався в третій школі. Після школи вступив до Одеського політехнічного інституту на спеціальність «Автоматизація технологічного транспорту» і здобув інженерну освіту. Він вирізнявся відповідальністю, працелюбністю та постійним прагненням до знань. Повернувшись до рідного міста, працював на Південноукраїнській АЕС майстром турбінного цеху. У 2020 році звільнився з роботи й підписав контракт на військову службу. З самого початку вторгнення російської федерації в Україну (з 2014 року) він відчував, що його справжнє покликання – бути воїном, боронити рідну землю. У лютому 2022 року, після початку широкомасштабного вторгнення, підрозділ Андрія був відправлений для оборони Маріуполя. У березні 2022 року зв'язок з ним обірвався. Згодом з'явилася інформація, що воїн опинився в полоні в Оленівському таборі. Через Червоний Хрест рідні двічі отримували повідомлення, в яких Андрій висловлював тверду надію на повернення додому. У січні 2024 року планувався обмін полоненими, але замість очікуваної звістки прийшла страшна новина: сталася авіакатастрофа, в якій загинули десятки військовополонених. Більше року близькі жили в умовах невідомості. Лише в травні 2025 року тіло Андрія Орловського було ідентифіковано і встановлено обставини смерті: загинув внаслідок авіакатастрофи літака з полоненими, яких транспортували для обміну.

Андрій повернувся додому на щиті…

Місце поховання: м. Південноукраїнськ Миколаївська область.