Літвіненко Валерій Олександрович

09.07.1976 – 04.10.2023

Солдат, стрілець – санітар 2-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 5-ї механізованої роти, 2-го механізованого батальйону

Валерій народився в місті Миколаєві. Ще маленькою дитиною разом з сім’єю переїхав в м. Костянтинівка, що на Донеччині. Там закінчив школу та Костянтинівське професійне училище, де здобув професію автослюсаря. Любив спорт, тому професійно займався греко-римською боротьбою. Працював слюсарем в одному з державних підприємств міста.

Все змінилося під час повномасштабного вторгнення росії на територію України. Місто Костянтинівка опинилось під обстрілами, і Валерію довелось покинути рідний дім та виїхати. Тут, в Південноукраїнську, де проживає його мама, він знайшов тимчасовий прихисток. Влаштувався на роботу слюсарем до одного з комунальних підприємств нашого міста.

01 червня 2023 року був призваний на військову службу за мобілізацією. А 04 жовтня 2023 року, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність Валерій загинув в районі населеного пункту Красногорівка Донецької області. Близько року він вважався зниклим безвісти, та восени 2024 року його загибель та її обставини підтвердилися за результатами ДНК-експертизи.

Місце поховання: м. Південноукраїнськ Миколаївська область.